«Чорна блискавка»: Вперед і вгору!

Черговий розпіаренний масштабний російський проект, як завжди, викликав побоювання. Стосувалося це, в першу чергу, вибраної теми, яка мала стати для російського кінематографа переломною – кіно про супергероїв у нас ще не зайняло свою нішу серед незліченної кількості комедій, драм та іншого. «Чорна блискавка», як не дивно, вийшла досить успішною в реаліях нашого кінематографа – все могло бути куди гірше, ніж показане на екрані.

Перед переглядом краще мати нейтральне ставлення, ніж бути заздалегідь готовими кричати після перегляду «Лайно!». «Чорна блискавка», загалом, впоралася зі своєю місією, хай і робила це подекуди дуже знайомо тим, хто дивиться не 10 фільмів на рік. Особливо чітко прослідковуються павутинні зв'язки з франшизою про американського супергероя, знятої Семом Реймі. Ні, наш кіногерой не має в руці річний запас павутини, зате він майстерно літає в піднебессі на своїй Волзі.

Не дивлячись на те, що у персонажа Григорія Добригіна лише машина для боротьби із злом, фільм-мейкери викрутилися і придумали способи максимальної самовіддачі для нього. Хоча, деколи вони були вкрай банальні, та куди без цього? Гарний саундтрек і динамічні екшн-нарізки (що не приголомшують своїм розмахом, але при бюджеті в 8 млн. про них не варто забувати) працювали на глядача впродовж всього фільму, а місцями відмінний гумор успішно піднімав настрій.

Акторський склад підібрали дуже непогано. Григорій Добригін зумів витягнути свою роль, не показавши нічого незвичайного, правда, але парубок виглядав харизматично і цілком упевнено. Катерина Вілкова і Іван Жидков були не такі переконливі, але загальної картини не зіпсували. Сергій Гармаш і Віктор Вержбицький додали досвідченості, а прихильність глядача вкрали невеликими ролями Михайло Єфремов (ну просто забійний бомж-алкаш вийшов у його виконанні) і Дато Бахтадзе.

Режисерський дует у складі Олександра Войтинськиго і Дмитра Кисельова впорався зі своїм завданням – мабуть не даремно кожен з них відповідав за певні етапи створення картини. Вплив Тимура Бекмамбетова під час зйомок не був величезним – він обмежився повчаннями на початку створення проекту. Хто знає, може тому «Чорна блискавка» обставляє інший передноворічний проект Бекмамбетова – «Іронія долі. Продовження» у підсумковому варіанті. Отриманий результат в майбутньому потрібно розвинути в щось більше і змістовніше, а доти маємо не найгіршого пошиву «Чорну блискавку».