«Форсаж 4»: Газуй або помри!

Авто, швидкі авто, дорогі авто, занадто дорогі авто, тюнінговані авто, Він Дізель, Пол Уокер, дружба, кохання. В цьому фільмі кожен знайде своє.

Це справжній екшн, але якщо відкинути всі спецефекти, перегони, то вийде ідеальна мелодрама. Поміж усіляких американських наворотів, спецагентів, ФБР, мексиканської мафії ховається тонка, але довжиною в фільм лінія кохання. Як на мене, це і є головною відмінністю четвертої частини від попередніх. Все, що так вражає нас, тобто гарні автівки, сексуальні дівчата, м’язисті хлопці - все це заради кохання. Ви здивовані? «І що в цьому фільмі такого? Все це заради якоїсь там дівчини? Та й не такі вже й гарні авто, перша частина краща», - перший коментар, почутий після перегляду. Може для когось так воно і є, але, вважаю, без фанатів фільм точно не залишиться.

Перша частина «Форсажу»  - це було щось нове, а робити початок значно легше, ніж продовження, бо до наступних частин вже ставляться певні вимоги - треба, щоб фільм вражав, приносив задоволення і з кожним разом був тільки кращим, як добре вино з кожним роком. Тож перегони, агент під прикриттям Брайан О’Коннор і багато чого іншого серед любителів «непростих» авто та нестандартних способів заробляння грошей, приголомшливий фінал, звичайно, викликали хвилю схвальних відгуків. А от друга та третя частина вже так потішити глядача не змогли. Можливо, винен в цьому Він Дізель чи, скоріше, його відсутність. Але спільними зусиллями творці «Форсажа» таки виправились, і я вважаю, що четверта частина заслуговує на перегляд та схвалення. 

Вже від початку фільму ми піднапружуємось: ми наче поряд з дорогою і відчуваємо всю складність трюків, виконуваних акторами, що налаштовує на позитивну хвилю для перегляду. Трюки та перегони стали більш важкими й насиченими, вже ніхто не ганяє порожніми вулицями міст. Спостерігаємо на екрані абсолютно нові авто та повернення розбитої вщент машини батька Торетто - неперевершений Dodge Charger. Нарешті ми дізнаємося-таки, що ж за зв’язок між О’Коннором та Торетто? Дружба, повага, страх? «Все змінилось,» -  говорить один з героїв.

Під час перегляду виникало відчуття, що ось і все, мабуть фінал, але ні. То був лише початок. Закінчується, знову ж таки, все неочікувано - так, місію виконано, але яку саме? «Я втомився,» - каже головний герой, а ми - ні, ми тільки-но увійшли в азарт.

Окремо хочеться звернути увагу на музичне оформлення фільму. Окрім звичних R’n’B мотивів, підібраних для сцен з клубами, гулянками, дуже виділяється музика, що звучить, ніби за кадром, під час перегонів, роздумів. Від несподіваних переходів повільне-динамічне завмирає серце і ти відчуваєш – зараз щось почнеться.

Гадаю, що і ви любите фільми зі змістом, з історією, почуттями, ефектними трюками та спецефектами. Тож рекомендую фільм для перегляду. Але перед тим, як вирушити до кінотеатру, перевірте, чи дійсно ви полюбляєте звуки гальм та скрежету гуми об асфальт.