«Турист»: А що замість цукерки?

Яскраве шоу, саме очікування якого бентежить і хвилює. Красиві постери з обличчями Деппа і Джолі. Красиві кадри неперевершеної Венеції. Сподівання чудової гри чудових акторів. Історія, яка мала б дивувати і вражати, а насправді... забувається наступного дня. Все це про чергову блискучу голівудську цяцьку – фільм «Турист» із Джонні Деппом та Анджеліною Джолі в головних ролях.

Кралечка Еліза перебуває під наглядом поліції. Її коханий Алесандр Пірс переховується з вкраденими у свого мафіозного екс-боса мільйонами, тож Еліза – єдиний шанс і гангстерів, і поліції спіймати ниточку, що приведе їх до Александра. Одного дня в паризькій кав'ярні вона отримує від коханого записку із вказівкою сідати в потяг до Венеції. Дорогою ж вона повинна знайти серед пасажирів чоловіка з типом зовнішності Александра, аби ввести в оману поліцію. Слухняна коханка, вислизаючи з рук спецагентів, вирушає втілювати всі вказівки. В потязі до Венеції вона знайомиться з туристом – американським математиком Френком. Саме тут і починається історія, що мала б дивувати і викликати захват.

Здивування після перегляду фільму справді було: це точно те саме кіно? Невже справді «Турист», який збурював стільки очікувань? Так, це «Турист». Фільм, що став великим красивим розчаруванням. Великим, бо не сподівалася побачити Деппа і Джолі в таких пласких ролях. Ніякої гри в глибину, тільки слабке ковзання поверхнею простеньких образів. Красивим, бо єдине вартісне в фільмі – це кілька кадрів чарівної Венеції. У фільмі всі ставки зробили на красу: красу кадрів, костюмів, красу героїні Джолі, яка була неприродною і місцями навіть ляльково кумедною в образі аристократичної англійки. Аторська гра засмутила: Еліза у втіленні Джолі аж ніяк не нестямно й глибоко закохана жінка. Розкриття персонажу закцентоване на зовнішньому: звабливі рухи, кокетливі погляди, милі посмішки, розкіш вбрання, але не занурення в образ жінки, яка порушує правила, хитрує та ризикує життям заради зустрічі з коханим, заради його безпеки. Депп в ролі Александра-Френка – аж ніяк не відчайдух з холодною головою і гарячим серцем, готовий на все заради коханої. Між ними не відчувається того тремтіння, що заворожує й пускає мурашок по шкірі навіть через екран. Не відчувається взагалі нічого. Просто знайомі, що зустрілись випадково в далеких краях і вирішили попити разом кави – от і все, що можна про них подумати. Роль Деппа взагалі залишає враження незначної й неважливої епізодичності, настільки розмитим і невідчутним був характер його персонажа.

Цікаво, з яких міркувань і за які гроші режисер (німець Флоріан Хенкель фон Доннерсмарк, відомий фільмом «Життя інших») та актори, що вже залишили в кіно чималий слід, погодилися зніматися в такиму безликому фільмі?..

Простакуватий сюжет – особливий ляп. І справа не в тому, що передбачити розв'язку фільму дуже легко. Англійська поліція нагадує збіговисько йолопів, мафіозна банда ніби щойно втекла з притулку для розумово відсталих. Нема ані інтриги, ані напруження, ані змісту, ані романтики.

Вже після перегляду дізналась, що «Турист» – це рімейк на французьке кіно «Невловимий» 2005 року з Софі Марсо та Іваном Атталем в головних ролях. На жаль, поки що не бачила фільму, але невдалий американський варіант стимулює переглянути французький оригінал для порівняння. Уявляю, як глибоко й майстерно можна було передати цю історію. Що ж, навіть до перегляду оригіналу дозволю собі припустити, що Голівуд зняв рімейк достоту в своєму пісному стилі.

«Турист» не залишив після себе нічого, окрім розчарування. Ще одна барвиста розпіарена обгортка, під якою лише сірий камінець. А так хотілося цукерки...