«Психоаналітик»: стань другом власній душі

«Ніхто не врятує тебе, якщо тобі не стане духу кинути виклик власним проблемам» – так можна одним реченням висловити суть фільму. «Психоаналітик» – кіно зовсім не про психоаналіз. Це не фільм «про щось». Це не фільм «ні про що». Він відсторонений від описовості, розтлумачень і дидактичності. «Психоаналітик» – енциклопедія психологічних типів. Її або відкриваєш і тлумачиш для себе сам, або відкладаєш подалі. «Психоаналітик» не обтяжує тебе чужими проблемами, не втомлює своєю штучністю й несправжністю. Він просто дає змогу заглянути всередину красивого, але дуже непростого життя багатих й успішних мешканців Беверлі-Хілс, клієнтів одного доктора.

Сам доктор – центральний і нйяскравіший персонаж, просто геніально втілений прекрасною акторською грою Кевіна Спейсі. Герой намагається вирішувати непрості психологічні проблеми інших, ховаючи в них найскладнішу проблему – свою власну. Йому нема з ким поділитися відчуттями й переживаннями, окрім власного батька-психоаналітика, він ні перед ким не відкривається до кінця, а життєвих порад питає у свого наркодилера. Кожного дня, замість вступати у боротьбу з болем, він тікає з поля бою. Його схованки – марихуана, алкоголь і криза власної профпридатності.

Довкола доктора-психоаналітика тільки люди з проблемами. Люди, душевні страждання яких підтверджують: присутність у житті успіху та грошей зовсім не означає присутності спокою, душевної рівноваги і щастя. Невпевненість, страх, параноя, залежність – ось їхні найближчі друзі. Популярний актор-наркоман, який сам не знає, чого ж йому бракує в житті, старіюча акторка, яку лякає її вік, перспективний сценарист, що шукає моральної підтримки, продюсер-параноїк, що над усе в світі боїться злих і підступних бактерій з мікробами, які можуть в одну мить зруйнувати його життя. Та що там життя, головне – вони загрожують забрати у світу його геніальність. Незвичною, але цікавою й оригінальною стала невелика роль комедіанта Робіна Вільямса. Актор несподівано класно «намалював» свого персонажа – хворого на неконтрольовану сексуальну залежність.

Останньою серед клієнтів психоаналітика з’являється дівчинка, яка не може справитися з таким самим горем, як і її лікар – самогубством найріднішої людини. Герої відштовхують будь-яку допомогу, знов і знов ховаються в своїй мушлі, аж поки випадок не дозволяє їм відкритися один перед одним. Тільки відчувши на собі біль іншого, знайшли у собі снагу боротись із власним горем і жити далі.

Фільм не бездоганний, у ньому є кілька суперечливих моментів. Але в цілому «Психоаналітик» зроблений якісно й сильно. І акторський склад, і режисер, і вся знімальна команда гарно постаралися, аби відкрити глядачеві душі персонажів. Не просто голівудських знаменитостей, яскравих й комунікабельних ззовні, але й звичаних людей зі своїми душевними драмами.