Хотинська фортеця

теґи: Хотин, Хотинська фортеця

Хоти́нська форте́ця (рум. Cetatea Hotinului) - фортеця 13 - 18 століття у місті Хотин, Україна. Сьогодні на території фортеці розташований Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця». Одне з семи чудес України.

Хотинська фортеця веде свій початок від Хотинського форту, що був створений у 9 столітті князем Володимиром Святославичем як одне із порубіжних укріплень південного заходу Русі, у зв'язку з приєднанням до неї буковинських земель. Форт, який згодом було перебудовано у фортецю, знаходився на важливих транспортних шляхах, що з'єднували Київ із Пониззям, пізнішим Поділлям, і Придунав'ям.

Укріплення було споруджено на кам'янистому мисі, утвореному високим правим берегом Дністра і долиною впадаючої дрібної притоки. На початку воно являло собою замкнений земляний вал з дерев'яними стінами і оборонними спорудами. Завданням форту було оборона поселення Хотин і переправи через річку. Перша кам'яна фортеця була невеликою. Вона була розташована на самому мисі, там де сьогодні там стоїть північна башта, і простягалася на південь до теперішнього комендантського палацу. Впродовж століть ця фортеця була таким собі «Феніксом», її неодноразово піддавали реконструкції та розширенню, вона потерпала і зазнавала руйнації від рук завойовників і знов відбудовувалася.

Наприкінці 11 століття Хотин належав до Теребовлянського князівства. У 1140-х роках він перейшов до Галицкого, а з 1199 року - Галицько-Волинського князівств.

У 1250-1264 роках князь Данило Галицький і його син Лев, перебудовували фортецю. Навколо неї з'явилися семиметрова кам'яна стіна та рови шириною до 6 метрів. У північній частині фотреці звели нові невеликі укріплення. У другій половині 13 століття її перебудовували генуезці.

В 1340-х роках Хотин увійшов до складу Угорського королівства, а з 1375 року вже перебував у складі Молдавського князівства. Молдавський володар воєвода Стефан III Великий значно розширив межі фортеці. Він особисто керував її реконструкцією. Було зведено прикрашений геометричними орнаментами мур шириною 5-6 і висотою 40 метрів, три башти, рівень двору фортеці піднімають на 10 метрів та розділяють на Княжий двір і двір Воїнів. Були вириті глибокі підвали, які служили приміщеннями для вояків. Саме після цієї реконструкції Хотинська фортеця практично повністю набула свого сьогоднішнього вигляду. Упродовж 14 - 16 століть вона була резиденцією молдавських господарів.

У 1476 році фортеця відбила напад турецьких військ султана Мухамеда ІІ. Проте на межі 15 - 16 століть Молдовська держава стала васалом Османської Порти і розмістила у Хотинських стінах яничарську залогу. Турки ще більше посилили обороноздатність фортеці.

У 1538 році під проводом Яна Тарновського місто Хотин було штурмом взято польскими військами. Вони зробили підкоп фортеці, зруйнували три башти і частину західної стіни. Після її здобуття, поляки відновили Хотинську цитадель у 1540 - 1544 роках, але згодом втратили її. У 1563 році Дмитро Вишневецький з п'ятьма сотнями запорозьких козаків знову захопили фортецю і утримували її тривалий час.

У травні 1600 року після того, як війська правителя Валахії і Трансильванії Міхая Хороброго Михая Хороброго захопили Сучаву Сучаву, господар Молдови Молдови Ієремія Мовіла зі своїм оточенням, серед якого були його брат Семен Мовіла (батько майбутнього київського митрополита Петра Могили Петра Могили) і колишній на той час правитель Трансильванії Сигізмунд Баторій (племінник короля Речі Посполитої Стефана Баторія), знайшли прихисток у Хотинській фортеці, якою володіла тоді Польща.

У 1615 році польські війська знову прийшли у Хотин, а вже у 1620 турецька армія захоплює місто.

В жовтні 1621 року, українсько-польські війська під проводом Петра Сагайдачного та Якова Бородавки (40 тис.) і Яна Кароля Ходкевича (35 тис). виграють п'ятиденну битву в турецької армії Порти (300 тис.). 8 жовтня 1921 султан Сулейман Другий підписує Хотинский мирний договір, дуже незручний для Туреччини. Згідно договору турецько-польський кордон проходив по Дністру. Польща передає Хотин туркам.

Богдан Хмельницький весною 1650 року на певний час звільняє Хотин. В 1653 році на лівому березі Дністра в Жванецькій битві брав участь хотинський гарнізон турків. В листопаді 1673 року Хотинська фортеця знову перестає бути турецькою, Ян Соболевський з польсько-українсько-молдовською армією зайняв Хотин.

1699 рік Хотинська фортеця переходить від Польщі до Молдовського князівсьва згідно з Карловицьким мирним договором. В 1711 в Хотин знову приходять турки.