"Фрау Мюллер не налаштована платити більше" – роман Наталки Сняданко не про заробітчанство і ЛБГТ
Автор: Наталка Сняданко
Видавець: «Клуб сімейного дозвілля»
Рік: 2013
В романі "Фрау Мюллер не налаштована платити більше", презентований публіці восени 2013 року, авторка розвиває тему заробітчанства, про яку писала раніше. В антології "Амаркорд" Наталка Сняданко не розглядає трудову еміграцію як велику трагедію українського народу. "Насправді, заробітчанство – це не проблема, а традиція, яка існує вже багато років. Виїжджали на заробітки і 100, і 200 років тому. Просто по різному." – каже вона кілька місяців тому.
Епілог роману – цитата з польської преси про африканських біженців, яким відмовили у притулку, бо вони не надто мальовничо описали мандрівку Середземним морем у контейнері. Гротескність почтаку обіцяє – далі буде ще більше абсурду, іронії та трагедії одночасно.
40-річна вчителька музики Христина опиняється у Берліні на заробітках. Її роботодавці з’являються на сторінках побіжно і не надовго, як декорації і стимулятори спогадів – вони ту не головні. В Берліні вона зустрічає Єву – адвоката й лесбіянку, в Україні залишає Соломію – вчительку гри на арфі та лесбіянку. Одного ранку Христина дізнається про самогубство Соломії та, міркуючи над першопричиною цього вчинку, починає аналізувати минуле. Протягом одного робочого дня прибиральниці вона препарує своє життя, розкладаючи його на складові, та шукає пояснення кожному душевному поруху в найпотаємніших куточках свідомості.
Знайомлячись з ретроспективою Христининого життя, довго не могла збагнути – до чого авторка веде? Для чого ці медитації на павутину тріщин у старій стіні, для чого педагогічні екзерсиси та замальовки з натури кількох жіночих доль? Для чого відверто-еротичний, навіть, безсоромний, опис лесбійських любощів?
Для чого життєпис 92-річної бабці Ганни Копириць? Він записаний авторкою дослівно – з усіма незвичними для вуха словечкам штибу "флєшка", "туткайво", "жеби" та, мабуть, сотні інших. Можливо, вся книга – оправа для цієї історії, де є і бандери, і совіти, і німці та прості селяни, які намагались вижити серед них усіх?
Діалогів, до речі, в книзі мало. Коли вони з'являються, то складається враження, що це – справжні розмови, дійсно підслухані і записані авторкою. Жива мова живих люди розкидана в тексті як коштовні перлини реальності. Вони здаються сторонніми вкрапленнями в оповіді про Христину. Проте їх смакуєш як родзинки в бабусиній випічці.
Питання витають доти, поки на сцені не з’являється Єва – німкеня-адвокат, яка, окрім як кохатися з Христиною, кохається у психотерапевтичних методиках. Натяк про це – досить побіжний, захований всередині тексту на 302 сторінках, проте саме він розкриває Наталчин секрет.
Роман "Фрау Мюллер не налаштована платити більше" не про заробітчанство і не про лесбіянок. Книга про те, як звільнитись від зашореності, дитячих комплексів і психологічної несвободи.
Протягом одного дня головна героїня проводить на собою кілька психологічних експериментів. В романі згадано принцип здорового дихання, розмову з порожнім стільцем, фрейдистське тлумачення снів, психоаналіз, завершення гештальту і т.п. – Наталка Сняданко випробувала на своїй Христині багато методик. І всі метання й роздуми зводяться до одного: налаштована ця жінка і далі волочити за собою кайдани дитячих комплексів та вимог прагматичного суспільства, чи таки "не налаштована"? Відповідь на це питання, а також доля самовбивці Соломії – на сторінках роману.
З-поміж існуючих в Інеті дописів про цей роман, саме рецензія О.Бурдейної припала мені до вподоби.Адже скрізь йдеться, що цей роман – твір, присвячений таким актуальним на сьогоднішній день темам заробітчанства й нетрадиційних сексуальних стосунків. Я ж після прочитання книжки цілком погоджуюся з пані Оленою щодо того, що йдеться в ній саме про звільнення від психологічної несвободи.Дякую, що все так класно "розжували"!От аби ще розтлумачили, що робити з отим самогубством, якого насправді не було. Це теж якась методика,прийом, абсурд?