Історія людського переродження за Богумілом Грабалом

«Я обослуговував англійського короля» – це мемуари похітливого та жадібного кельнера-недоростка, який дорослішає та еволюціонує на очах читача. А ще це життєпис мешканця Центральної Європи, якому «пощастило» нарватися на непрості  30 – 40 рр. ХХ ст.

Роман побудований у формі нескінченного і сумбурного монологу кельнера Діті. Спочатку ця балаканина здається просто низкою картинок: навколо героя шумить Прага, біржовики витрачають мільйони і вечеряють із сумнівними жінками в окремомих кабінетах, наш офіціант щовечора розкладає на животі черговій повії візерунок з пелюсток та гілочок і носить тугий комірець, відкидаючи голову назад, щоб здаватися трохи вищим. А потім раптом в цей веселий бардак все таки вривається час і виявляється, що на дворі 1938 рік і вже підписано угоду в Мюнхені про анексію Судетської області. Незабаром вулиці Праги заповнюють німці. А герой все стурбований одним: як би вирости в очах оточуючих – ну хоч на дюйм – і перетворитися з незручного хлопчаки-офіціанта у респектабельного власника готелів. Далі він одружується на чистокровнії арійці, під звуки Вагнера, потім у них народжується син на ім'я Зігфрід. Скоро війна закінчується і чехи садять колабораціоніста-мільйонера у в'язницю, який збагатився за рахунок раритетних поштових марок, котрі були відібрані у євреїв.  Проте, визнання серед колишніх мільйонерів він так і не отримує, вони його вдавано не помічають та ігнорують. Після ув’язнення Діті відсилають на відбудову повоєнної території Чехії, де і відбувається його переродження та переоцінювання життя. У засланні Діті знаходить свій ключ до життя у звільнені від «європейської» ілюзії визнання і слави. Фінал книги такий: зимова ніч, закинута хатинка посеред снігової пустелі, герой дивиться в дзеркало і вперше бачить у дзеркалі себе.

Книга Грабала чудова не сюжетом, бо він ніби і тривіальний, а прописною істиною: дійшовши майже до кінця свого недолугого життя і опинившись на самому дні, герой приходить до очищення і відродження.

P.S.  Варто відзначити чудовий переклад Юрка Винничука, який чудово адаптував та передав майже всі нюанси грабалівського потоку свідомості українською.