Поетично-публіцистичні «Метаморфози» Сергія Грабара

У видавництві «Грані-Т» вийшла збірка есеїв відомого українського поета і новеліста Сергія Грабара «Метаморфози».

Сергій Грабар один з найцікавіших письменників вітчизняної сучасної літератури. Його з легкістю, за філософічність та алегоризм прози, можна назвати українськім Коельйо. Автор трьох поетичних збірок та шести книжок новел серед яких «Від першої особи», «Стан душі», «Кава Меланж» . Твори пана Сергія перекладені німецькою, англійською, македонською та багатьма іншими мовами. Він лауреат премії імені Івана Огієнка та міжнародної літературної премії імені Юрія Долгорукого.

Збірка «Метаморфози» об‘єднує «місцеві», де розповідається про Київ та «мандрівні» есеї, де автор ділиться враженнями від подорожей до Північного Кіпру і Азербайджану.На сторінках збірки серед героїв зустрічаються Антоній Печерський, Микола Святоша, Святополк ІІ, Варвара Великомучениця, київський архітектор Андрій Меленський та інші сучасні та історичні цікаві особистості. Першу частину «Місто», можна сприймати як своєрідний захоплюючий гід і як історичний екскурс у минуле рідного міста. Але перш за все, це ода Києву.

 З-поміж багатьох героїв «Міста», зазначених вище, треба виокремити образ Святополка ІІ, який є не випадковим персонажем. Письменник вже давно вивчав цю історичну постать. Захопила його доля князя; «20 років на Київському престолі – повна зміна життєвих цінностей, повна зміна у баченні світу – від нестримного язичника до смиренного християнина». Наразі Сергій Грабар працює над своїм першим романом, де йтиметься саме про князя Святополка.

З-посеред різних місць столиці значну увагу приділено Києво-Печерській Лаврі, де письменник пропрацював 15 років. Він ділиться усім тим, що сам знає про святиню. Історичні факти, власні роздуми і навіть, містика є в розділі «Лаврські історії».

Завдяки «Метаморфозам» починаєш інакше дивитися на град князя Кия. Стаєш гордим, що живеш на цій землі. З благоговінням величним і захватом торкаєшся історії святинь та віри предків. Книга вийшла емоційною, трохи поетичною, а що стосується Північного Кіпру та Азербайджану – екзотичною і місцями романтичною.

«Метаморфози» Сергія Грабара – це й справді якесь перетворення. Перетворення світосприйняття людини яка цю книжку прочитає. Як правило, це позитивне перетворення. Автор має величезний скарб доброти в душі, це не може не передаватися в його творчість. Тому з легкістю можу сказати – ці есеї нікого не залишать байдужим.