«Витівки кепського дівчиська»: Про злу любов від Маріо Варґаса Льоси

«Витівки кепського дівчиська» – це останній роман живого класика та лауреата Нобелівської премії перуанця Маріо Варґаса Льоси. Роман має всі кліше, щоб стати інтелектуальним чтивом  для масового читача. Тут співіснують всі ознаки гарної белетристики та ненав’язливого розумового чтива, яке дасть навантаження як на інтелектуальну міцність, так і на душевний маятник читача.

Події роману розпочинаються в Перу 50-х років, де юний Рікардіто закохується в чилійку Лілі, яка не відповідає взаємністю на його почуття.  Згодом, зі скандалом, з’ясовується, що вона перуанка з бідної родини, яка обманом намагалася увійти в коло заможних ровесників. Після цього Лілі зникає з життя Рікардо Самокурсіо. Через багато років, коли Рікардо буде підкорювати Париж,  він знову її зустріне, але в образі революціонерки Арлетти. Але і цього розу вона безслідно зникне з його життя щоб потім знову і знову з’являтися в різних образах:  мадам Арну – жінкою  французького чиновника, місіс Річардсон – дружиною англійського аристократа, Куміко – рабинею японського якудзи Фукудо. І кожен раз вона розбиватиме йому серце і тікатиме від нього.

Також це роман про людські характери: він – скромний перекладач-синхроніст в ЮНЕСКО, а також романтичний чоловік, мрія і мета якого жити і померти в Парижі. Вона – тисячі ликів «в запасі», стільки ж фальшивих паспортів, шлейф з обдурених чоловіків та купи грошей на банківських рахунках.

Фоном дії роману служать короткі і точні замальовки з історії другої половини ХХ століття: Париж 60-х, де молоді люди захоплюються  ідеями кубинської революції, Лондон 70-х, який стає меккою паломництва хіппі, Японія 80-х, де починається епоха великих корпорацій, Іспанія 90-х з ї безтурботним та помірним життям. Також автор не віддаляється як від теми політики, так і від своєї батьківщини Перу.  В романі епохи йдуть та приходять і мінливі герої поколінь разом з ними. Маріо Варґас Льоса просто таки підкуповує гострим чуттям на культурні трансформації в минулому столітті.

Роман читається напрочуд легко, не на жарт захоплює і викликає сильні емоції. Це навіть при тому, що в романі присутня деяка мильність сюжету, гіпертрофована емоційність, яку (треба сказати, що вона спочатку трохи бентежить) цілком можна пояснити і легко пробачити. Все ж таки це латиноамериканська проза.