Магія на позначці 2:54

Їх називають найбільшим проривом альтернативної сцени останніх років, а їхній одноіменний дебютний альбом – одним з найкращих і найцікавіших релізів 2012-го.

Вже першим демо-записом сестри Колетт і Ханна Тюрлоу привернули до себе увагу музичних критиків, які навперебій почали писати про "новий самобутній гурт, який має всі шанси на успіх". І ось, цього року 2:54 підтвердили сподівння.

А починалося все доволі прозаїчно: натхненні музикою Pixies, Joy Division, Sonic Youth і гранджем, дві британські дівчинки вирішили організувати власний гурт. Назвавши себе Vulgarians і зачинившись у гаражі, грали панк, доки не усвідомили, що здатні на щось мелодійніше і розумніше. Після цього, залучивши для репетицій ще двох учасників, колектив приступив до написання пісень і перших концертів. Вийшло досить незле: важкий, меланхолійний і похмурий шугейз у дусі початку 90-х, не позбавлений, однак, співочості і невагомості, характерної для дрім-попу. 2:54 грають водночас брудно і романтично, але, на щастя, в їх піснях, немає зайвої патетики і навмисної жорсткості, натомість є своя дуже особлива витонченість.

Свою назву гурт отримав на честь однієї з пісень Melvins: як стверджують дівчата, саме на позначці 2:54 наступає певний момент, "коли музика перетворюється на гіпноз".

2:54 – Creeping by 2:54 Band

Для запису дебютника група заручилась підтримкою Роба Еліса, продюсера PJ Harvey, і Алана Молдера, що міксував альбоми Nine Inch Nails – двох легенд музичної індустрії, які, змішавши минуле з майбутнім, поєднавши альтернативний рок, панк, шугейз і сучасні інді-орієнтовані тенденції, створили свіжий і якісно новий саунд. Хоча в кожній пісні відчуваються впливи різних виконавців, проте вони не перетинають межі, і залишаються лише впливами: жодна річ на альбомі не звучить як Lush або Slowdive, але все ж вони там є, і ця майже нечутна присутність дивовижним чином інтонує і прикрашає музику.

Відкриває альбом "Revolving" – пісня, яку цілком могли зіграти Марк Ланеґан, або Warpaint, але 2:54 зробили з шаблону витвір мистецтва. У "You're Early" і "Circuitry" чується Garbage, але лише далеким відлунням, привітом з 90-х, дещо несподіваним і приємним для тих, кому зараз 25-30. "Scarlet", що ввійшла до першого EP гурту минулого листопада, звучить десь посередині Warpaint і Pixies, – достатньо агресивна, але жіночна композиція, з неймовірною ритм-секцією і нехарактерними для гурту переходами. Майже танцювалний ритм в "Sugar" робить її досконалим зразком інді-диско, але не лишає по собі відчуття характерної попсовості. Музиканти ніби заграють з сусідніми територіями, де панує поп-музика, але рівно настільки, щоб не наближатися надто близько. "Ride" побудована на майже-металевих рифах, проте на противагу цьому має нескладні вокальні партії і рівну, ніби під метроном, ритміку. "Easy Undercover" і "Watcher" лишають враження, ніби шугейз відфільтрували чимось на зразок Queens of the Stone Age раннього періоду, змішали з Texas, додали глибини і щільності і зовсім трохи льоду.

Головне в таких випадках – не перестаратись, але, схоже, це зовсім не про гурт 2:54.

Ага, про тексти. Тексти тут далеко не на першому плані, на них можна не зважати і не вслухатись, що ніяк не вплине на загальний музичний катарсис від прослуховування. Гурт не створює надскладних образів, не грає з символами. Але, якщо комусь цікаво, тексти тут все про те ж. Про любов.

Слухач, що прагне хитромудрих ходів, віртуозної гри і нетрадиційних музичних фішок, швидше за все, буде розчарований: у музиці 2:54 все гранично просто. Вони не намагаються звучати надсучасно, не шукають екмпериментів, не надають словам більшого змісту, ніж вони самі мають. Достатньо взяти різкий та ідеально прямий ритм, занизити гітарні тони, впустити в кімнату кількох примар, і співати про вічне. Все це настільки просто, що це самий той випадок, коли простота і геніальність ототожнюються і поєднуються.

Це чуттєва і холодна, потужна і зухвала музика, від якої найбільші песимісти перетворюються на реалістів, а запеклі оптимісти задумуються про темні сторони. 2:54 – глибокі і драматичні, але дещо наївні і незграбні, і в цьому їхня унікальність і їхня магія. 

2:54 – Scarlet by 2:54 Band