«Народжені в Любові» від «ТаРути»: любові вистачить на всіх

Раніше якось вагався. Переставляв місцями, виділяв, сортував, виокремлював і взагалі всіляко крутив-ліпив відомих мені виконавців, аби тілько підігнати їх під визначення рубрики фольк-рок. Сьогодні ж усе просто. Якщо мене запитають, хто в Україні грає фольк-рок, я без вагань відповім – ТаРута.

І нічого, що самі музики себе називають «етно-рок фундацією». Скорше, це – побічні наслідки філологічної освіти і спроба по-новому назвати багатьом відоме явище. Можна було б розгорнути на цьому терміні диспут, але все’дно вони від цього до мас-медіа не потраплять. Тому, кілька слів про первістка…

Альбом-несподіванка. В позитивному контексті. У слуховому сприйнятті - м'який. Витвір високотехнологічний і одночас з теплом ручної роботи. Як для дебютного видання взагалі неймовірно розкішна річ. І спів, і запис інструментів, і все це разом з любов'ю для примноження любові, тим, хто любить. Тільки так і не інакше.

Дуже спритно поєднані авторські речі з народною творчістю. Настільки щільно поєднались і заховались у «народних співах» Кобзар – композиція «ШевченкА». Найкраща інтерпретація на тему Івана Купала – «Купайло» . Майже акапельно виконана пісня «Журавка». Повчальна «Плаття-Душа». Урбаністичний «Духовний Паравіз». По Божому велінню створена «Лелека». Та ще чимало ласого для справжніх меломанів. Плюс подарована, наживо записана пісня пам’яті Василя Гонтарського «Париться-хмариться».

Маю побоювання, що справжні меломани вже давно оцінили музичну бандероль. Але, коли ще є такі, що ні сном, ні духом, то раджу поспішити ознайомитись. Тільки без метушні. Любові вистачить на всіх.