«Живі голоси»: на перехресті літератури та інтернету

теґи: Дзиґа, Живі голоси, Кабінет, Львів

mp3Львівська «Дзиґа» запустила одразу два інтернет-проекти, спрямовані на популяризацію сучасної української літератури. Розпочинаючи постійні літературні зустрічі у кав’ярні «Кабінет», у якій вже відбулось близько 120 літературних подій, «Дзиґа» поступово дійшла до ідеї, що слово має фіксуватись. Тим більше, якщо це слово автора.


Перший проект – «Живі голоси» - це аудіозаписи авторських читань текстів (прозові та поетичні твори, начитані їх авторами). Записи здійснюються на студії звукозапису «Dzyga.R» під орудою Романа Лозинського. Всі записи викладаються в інтернетрях для вільного доступу та добрих справ. Таким чином, записи житимуть своїм автономним життям, даючи наступний поштовх для творчості.

Ініціатор та куратор цього проекту Юрій Кучерявий (культуролог та поет) започаткував його ще в 2003 році, маючи з апаратури тільки диктофон і мікрофон. Завдяки сприянню МО «Дзиґа» «Живі голоси» вийшли на новий технічний рівень: в розпорядження Кучерявого була надана професійна студія звукозапису. На сьогодні записано 14 авторів: Наталка Білоцерківець, Галина Петросаняк, Павло Гірник, Назар Гончар, Юрій Іздрик, Ігор Калинець, Галина Крук, Оксана Луцишина, Олег Лишега, Петро Мідянка, Віктор Неборак, Олександр Ульяненко, Віра Вовк та польський поет Томаш Ружицкі. З часом цей перелік буде поповнюватися. Всі ці записи викладені в MP3 на сайті «Дзиґи», де їх можна слухати в реальному часі або завантажувати.

«Живі голоси» - не просто аудіокнига. Головна їх цінність – музейно-архівна, тобто збереження авторських голосів та інтонацій для нащадків. Тільки автор по-справжньому розуміє свій текст і може правильно розставити акценти й фразування – своїм, живим голосом, а не завченими дикторськими інтонаціями. Наявність таких записів полегшить справу інтерпретації майбутнім поколінням читачів і, особливо, дослідникам-літературознавцям. Попри те, проект вартий уваги не тільки спеціалістів, але й широкої аудиторії, себто всіх, кого цікавить українська література.

Подібні проекти з'явилися на Заході зразу з появою звукозапису, а регулярними стали з другої половини ХХ століття. В Україні ж цілеспрямовано записи авторських читань почав робити Іван Світличний в 70-і (правда, всі вони були конфісковані при його арешті); було здійснене малотиражне некомерційне видання записів Василя Стуса, а найбільшої популярності набули авторські читання Леся Подерев'янського. З появою «Живих голосів» «Дзиґа» розширила цей список в рази.

Другий проект, дочірній до «Живих голосів», що отримав назву kabi.net, є спільним проектом блоґера efandy з Юрієм Кучерявим. Кучерявий щотижня влаштовує та модерує літературні зустрічі в кав'ярні «Кабінет», а efandy здійснює їх аудіозапис, який, після належної обробки, викладає в мережу у вигляді щотижневих подкастів. В рамках цих зустрічей автори також читають фрагменти власних текстів. Kabi.net розрахований на тих людей, які не мають змоги прийти на зустрічі або просто віддають перевагу запису перед живими зустрічами. Записи викладаються щотижня. Мета подкасту kabi.net – швидке ознайомлення слухачів з процесами, що відбуваються в сучасній українській (та не тільки) літературі.

Наразі доступні для прослуховування записи зустрічей з Ігорем Римаруком, Ірен Роздобудько, Мерле Гільбк, презентація молодіжного літературного порталу «Рожевий Слоник» за участю десятка авторів та святкування 25-річчя ЛуГоСаду. Також в стрічці викладаються записи віршів, які реміксував DJ LAWrin – на сьогодні їх два, на вірші Наталки Білоцерківець та Станіслава Бондаренка. До участі запрошуються й інші зацікавлені діджеї – вони можуть звертатися до автора подкасту й отримувати матеріал для обробки.