Здібності знаходити речі

 PinchukArtCentre біля свого входу встановив інсталяцію британського художника
Харланда Міллера «У мене завжди були здібності знаходити речі I» (Harland Miller,
I Was Always Good at Finding Things I), що являє собою групу людей в захисних комбінезонах, які проводять бактеріологічні виміри. Дана акція стала реакцією арт-центру на ситуацію, що склалася у зв'язку з оголошенням епідемії грипу / ГРВІ в Україні.

Мистецтво — інколи безпосереднє, а інколи метафоричне віддзеркалення реальності, яке може виражати себе і в гіперреалістичній формі, а деколи і в іронічній.

Інсталяція Харланда Міллера — це творчість, яка фокусує нашу увагу на реальності, в якій ми всі сьогодні живемо. Художник своєю роботою змушує нас усвідомлено відноситися до всього, що відбувається довкола, і нагадує нам, що навколишній світ має постійний вплив та всіх нас пов'язує. Ця робота, по суті, є дзеркалом самої людини, і своєю назвою
«У мене завжди були здібності знаходити речі І» нагадує про те, як легко людство, потураючи своїм фобіям, потрапляючи під масові маніпуляції, і опиняючись у вирі глобальної паніки, втрачає відчуття реальності і починає шукати сенси там, де їх немає, трактувати все, що відбувається лише з однієї точки зору, втрачати самоконтроль... І можливо, поглянувши на манекени в костюмах бактеріологічного захисту, і усвідомивши, що вони все-таки не реальні люди на вулицях міста, а всього лише арт-інсталяція, випадковий перехожий посміхнеться і зрозуміє, що сприйняття світу починається, перш за все, з його власної свідомості. Іронічний погляд на власні страхи в нинішній ситуації може стати найкращими ліками. І вже точно — найдоступнішими.

«У мене завжди були здібності знаходити речі I», 2008
Сім фігур (манекени), одягнені в захисні комбінезони (зроблені з матеріалу Тайвек), захисні маски, чоботи і гумові рукавички, деякі з планшетами, фотоапарат, мішок; чотири стовпчики з поліцейською стрічкою.
Розміри: варіюються

Харланд Міллер – письменник і художник, що практикує обидві ролі мандруючи як Європою, так і Америкою.

Поживши та показавши свої твори на виставках у таких містах як Нью-Йорк, Берлін та Новий Орлеан протягом 80х-90х, Міллер здобув визнання критиків після дебюту його роману
Slow down Arthur, Stick to Thirty, (2000) — історії хлопчака, що подорожує Північною Англією разом з пародистом Девіда Боуі. Того ж року він публікує невелику новелу First I was Afraid, I was Petrified, за мотивами реальної історії його родички з обсесивно-компульсивним розладом, про який він дізнався, натрапивши на коробку з численними полароїдними знімками ручок газової плити. У 2001 році Міллер написав ряд картин за мотивом обкладинок книг видавництва Penguin. Комбінуючи ідею, притаманну дизайну книг видавництва Penguin, Міллеру вдалося з'єднати воєдино аспекти поп-арту, абстрактно-фігурального живопису та авторську любов до текстів. Як результат, зображення виходять комічні, сардонічні та сповнені ностальгії одночасно, а стиль живопису натякає на обірвані, пошарпані обкладинки самих класичних видань Penguin. Міллер продовжує працювати в тому ж дусі, додаючи на обкладинки книг свої власні фрази, часом веселі та абсурдні, часом соковито-меланхолічні. У 2002 Міллер стає письменником-резидентом ICA і за цей час, виходячи зі свого досвіду в літературній творчості та образотворчому мистецтві, підготував ряд заходів, до яких увійшов сезон, присвячений невпинному впливові та спадщині Едгара Алана По.

Харланд Міллер народився в Йоркширі в 1964 році. Живе в Лондоні. До числа групових експозицій увійшли виставки в Royal Academy, Лондон (2006, 2005), Kunsthalle, Майнхайм (2004) та ICA, Лондон (1996).

За матеріалами PinchukArtCentre