Видавництво «Ярославів Вал» відсвяткувало 12-річчя

Одне з найпотужніших українських видавництв «Ярославів Вал» відсвяткувало своє 12-річчя. Їхніми зусиллями видано у світ найбільше творів українських письменників за усі вітчизняні видавництва! …Дмитро Павличко, Василь Шкляр, Юрій Щербак, Степан Процюк, Галина Пагутяк, Валерій Гужва, Надія Степула, Станіслав Бондаренко, Володимир Базилевський, Юрій Логвин, Мирослав Дочинець, Петро Кралюк, Леонід Горлач, Павло Вольвач, Іван Андрусяк, Світлана Короненко, Володимир Шовкошитний, Павло Коробчук, редактор газети і радіо «Сім’я і дім» Іван Корсак та багато інших імен – це автори видавництва «Ярославів вал». А відшуковує «таланти, які й формують видавництво», лауреат Шевченківської премії Михайло Слабошпицький, він є творцем, натхненником, директором «Ярославового Валу».  

– Дванадцять років тому мені подумалося: хочеш видавати книжки, видавай! Хотілося популяризувати тих авторів, яких не дуже цінують, – пригадує Михайло Федотович. – Почався такий божевільний час! Від перших книжок, які носили до книгарень, здригалися продавці! Це не був блискучий початок. Але нині нам не соромно за наші книжки. Певен, можна видавати краще і більше, але те, що є, ми робимо з доброю душею та самовимогливістю. Тому наші книжки помітні.

 «Ярославів Вал» – видавництво широкого профілю. У сфері його зацікавлень – історична, історико-популярна література, сучасна проза і поезія, твори для дітей та юнацтва. Чимало з видань – книжки авторів, що проживали або живуть у світовій українській діаспорі. За свою понад десятилітню історію видано художні твори, які удостоєні найрізноманітнішими відзнак. Зокрема дві книжки видавництва здобули Шевченківську премію.

– Дуже важливо видавати книжки саме сьогодні, – зауважив Михайло Слабошпицький. – Коли дивлюся на золотих, просвітлений, розумних дітей, розумію, що таким, як вони, бракує хороших, якісних книжок. Бо держава це не лише міністри, це й українське слово, українська книга. І ми маємо її будувати.

 Про тривожне сьогодення України мовив і Герой України, поет Дмитро Павличко. Він є одним із найперших «ярославовалівських» авторів, зокрема тут побачила світ його книжка про Чечню «За нас» та поема про президента Української Головної Верховної Ради – «Кирило Осьмак».

– Гадаю, одна з найбільш славних книжок «Ярославового Валу» є роман Юрія Щербака «Час смертохристів», – провадить Дмитро Павличко. – Цей автор уперше не лише в нашій літературі висвітлив проблему смерті Бога, він зафіксував її як пружину нашого часу. Бо нині бувають ситуації, коли розумієш, що Бога нема, що він умер. Я починав своє життя у маленькому селі на Івано-Франківщині, ходив з мамою до церкви, вона казала, що Бог є і я їй вірив. Та потім зрозумів інше. Бо коли до нас додому прийшли німці і нізащо розстріляли мого брата, і мій батько відкопав могилу, у якій ми впізнали його тільки за сорочкою, бо голова була понівечена кулями… То я тоді подумав: «А є Бог?» А коли побачив з вікна своєї школи, що під’їхав на мотоциклі німець і вбив мого друга-єврея? Тоді я теж задумався, де ж та сила, яка має зупинити це зло?! А як після війни вивозили на Сибір батьків моїх знайомих, і моя перша симпатія, дівчинка, яку я бачив у церкві, померла у вагоні, що прямував на заслання... Я жив, виростав, чекав допомоги від Бога, та її не було. Але знову побачив Господа на небі, коли ми проголосили незалежну Українську державу! Але сьогодні… Ті люди, які при владі... Чи живий нині Бог?! – тривожно питає себе і всіх нас поет.   

Письменники Володимир Базилевський, Павло Вольвач, Григорій Гусейнов, Іван Корсак, Валерій Гужва теж виступили на святі з емоційними промовами, читали нову поезію... 

– Нині ми працюємо над збіркою «Курйозіада», – наостанку Михайло Слабошпицький повідав про видавничі плани. – У ній кожен з наших авторів розкаже найцікавішу історію, яка з ним сталася у житті. Видамо книжку, де письменники розкажуть по три улюблених анекдоти, адже говорячи про щось, ми говоримо про себе. Скажи, які анекдоти ти любиш і я скажу, хто ти. Крім цього вийде книжка, де письменники поділяться трьома кулінарними рецептами. Якось академік Віталій Дончик сказав: «Мішо, я можу приготувати єдину страву – поставити чайник на електроплиту і закип'ятити воду». На що відповів: «Дончику, тому ти не романіст, а лишень літературний критик. Аби ти був великим кулінаром, ти був би великим письменником».

– Ми не видаємо книжок для всіх, – завершив письменник-видавець Михайло Слабошпицький. – Нам не зраджує смак, бо ми чітко знаємо свій читацький сегмент і думаємо про нього. Ці читачі і є нашим національним інвестором.

2012-03-24