«Аліса» і попкорн: більше 3D, менше Керрола

Минулого тижня знаковою кінопрем’єрою в Україні стала прем’єра тривимірної версії казки Льюїса Керрола «Аліса в Країні чудес» у режисерському баченні Тіма Бартона. «Алісу» в 3D презентували одразу у кількох кіномережах столиці, та найбільший ажіотаж викликав показ у кінотеатрі IMAX. Прем’єра в IMAX зацікавила глядачів ще за місяць до дня ікс – щойно на сайті кінотеатру стартував продаж квитків. А вже за 2 тижні вільних місць лишались одиниці.

Найзручніший час на прем’єру «Аліси в Країні чудес» в IMAX – а саме вечірній сеанс на 21.20 – було відведено для українських селебріті, зірок шоу-бізнесу, телебачення і театру. Їх у буквальному розумінні набилась повна зала.

Багато з них виходили з зали з захопленим виглядом, щоправда, не всі всиділи до кінця – за півгодини до завершення фільму коридорами «Блокбастеру» розгулював Дмитро Дікусар (цікаво, йому стало просто нудно чи завадили важливі справи?).

Прийшли подивитись фільм і ті, хто вже бачив його, вочевидь, не один, а десятки разів ще до прем’єри – наприклад, актор Остап Ступка, котрий озвучував роль Капелюшника і голосом якого говорив з екрану Джонні Депп. Треба визнати, у виконанні Ступки божевільний Джонні-Капелюшник виглядав цілком гармонійно.

Взагалі прихильниці Джонні мають отримати неабияке задоволення від гри Деппа: роль Капелюшника, попри неймовірний грим, він грає надзвичайно. Можливо, більш професійні критики із цим не погодяться, але під час першого перегляду він захоплює. Як завжди, Джонні Депп – головний трендсеттер від кінематографу – привніс до своєї колекції образів іще один, не менш потужний та яскравий.

Щодо самої стрічки, то не всі виявились готовими до того, що побачать аж ніяк не екранізацію, а фактично переспів за творами Льюїса Керрола. І ясна річ, не без голівудського присмаку: тривимірність зображення не замінила собою відсутність керролівського духу відомих творів. З’явилась деяка прямолінійність і стрункість сюжету, в якому загалом було все більш-менш зрозуміло і малозагадково. Як у більшості діснеєвських казок. Разом з тим, це не надто применшує якість стрічки, її безперечно варто подивитись, щонайменше – ще одна версія для загального розвитку не завадить.

Не хочеться повторювати більшість рецензій і описувати сюжет, та, якщо коротко, то Аліса в новому вимірі наділена свободою вибору, її казкові друзі – Капелюшник, Чеширський Кіт, мишка Соня, Кролик, Березневий Заєць та інші – в Тіма Бартона перетворились на майже «політичних дисидентів», що борються з деспотією і чекають на пришестя супергероя Аліси.

За сюжетом дівчинка вже виросла і про Задзеркалля та країну Чудес пригадує лише як дитячий сон. А потрапивши в Нижньокрай (натяк на занурення підсвідомість?), Аліса вирішує допомагати  своїм новим друзям з країни Чудес. І, зрештою, за законами Голівуду, вступає у фінальну битву з чудовиськом Жербельковтом (дуже по-голівудському схожому на монстра з «Чужих») і перемагає, відрубуючи йому голову (натяк на боротьбу зі страхом та суспільними стандартами?). Кінець кінцем добро (в образі Білої Королеви та армії білих шахів) перемагає зло, егоїзм і жадібність (військо гральних карт). Усі щасливі та задоволені. І глядачі також.

Втім, до тих, хто перечитав і поновив у пам’яті обидві частини «Аліси» перед походом в кіно, фільм усе ж «промовляв» – деталями-«відсиланнями» до оригінальних книг Керрола, досить добре окресленою символікою (знову таки, надто прямолінійно і не так «абсурдно», як того хотілось би, та все ж).

Окрему подяку хочеться висловити авторам українського перекладу та акторам дубляжу. Одне лише слово «Викаблучно!» чого вартує! За інформацією порталу «Кінопереклад», в Україну приїхало 87 фільмокопій, і всі з дубляжем українською мовою. Дубляж здійснила студія «Le Doyen». За повідомленнями каналу 24, над сценарієм україномовної версії «Аліси» працювали близько десятка перекладачів, редакторів та режисерів. А головні озвучили актори провідних столичних театрів Остап Ступка (Божевільний Капелюшник), Олена Узлюк (Червона Королева) і Юрій Гребельник (Синя Гусінь).

До речі, одним із найчастіших запитань до тих, хто переглянув «Алісу» Тіма Бартона, є «ну як, краще за «Аватар»?» – але однозначну відповідь на це питання дати неможливо, бо фільми лежать у різних культурологічних (хоча у випадку з «Аватаром» і це під питанням) площинах. Хіба що, крім тривимірної.

Фото: прес-служба IMAX