категорії: блоґ-запис

Дорогі друзі та всі, кому став близьким фестиваль «Трипільське Коло»!..

            Настав час поставити крапку в цій прикрій історії, що сталася з нашим фестивалем за останні півроку.

            19Ми, команда засновників та організаторів «Трипільського Кола», Наталка Лещенко, Володимир Тарнай, Олександр Іванов та  Галина Самчук, всі ці роки віддано творили подію разом з нашими партнерами, колегами, друзями і просто небайдужими людьми до тих ідей, що їх було закладено в проект фестивалю. Тому, маючи перед вами певні моральні зобов'язання, ми офіційно заявляємо, що не несемо відповідальності за події, що відбувались восени 2011 року і анонсовані сумнівні заходи в 2012 році в рамках «Трипільського Кола. Парад стихій». Будьте уважними! Не дайте себе ошукати!

Детальніше про причини і особливості ситуації,

що склалась Ви можете ознайомитись в прикріпленому документі.

           

            Ситуація, що склалася, змушує нас оголосити, що чотири яскраві і бурхливі стихії «Трипільського Кола» реалізовано.

До остаточного вирішення моральних, організаційних та юридичних коллізій  з   колишнім із нашої команди, Олесем  Журавчаком ,  проведення фестивалю в 2012 році вважаємо неправомірним. Будь-який захід із подібною назвою є новим  фестивалем, який не має жодного зв’язку із відомими Вам подіями 2008-2011 років.

            Враховуючи непередбачуваність подальшого розвитку подій, в свою чергу, ми дякуємо долі за ту невимовну радість, досвід і найголовніше надзвичайних людей, що вірили в нас, завзято творили фестиваль разом з нами, були поруч у будь-яку погоду і годину.

            Насправді, це сотні і сотні давніх друзів і нових товаришів, які підтримали наші ідеї й реалізували свої. Побратими,  з якими ми завзято працювали пліч-о-пліч.

            Найперше – то наша ВЕЛИКА КОМАНДА і ось ЇЇ імена:

            Тетяна Богданець, Мирослава Заєць, Марина Поліщук, Дмитро Кузяк, Ольга Самчук, Микола Самчук, Оксана Самара, Людмила Веспер, Олена Корусь, Ніна Гаєвська, Роман Іванченко, Надія Потоцька, Дмитро Вербицький, Світлана Олексієнко, Олег Макеєнко, Іван Чепурний, Оксана Оніщук, Наталка Грушевська, Богдана Брунченко, Артем Сенчило, Ан5дрій Урумов, Леонід Чубко, Олексій і Іван Трачуки, Людмила Смолякова, Святослав Потєєнко, Руслан Козленко, Олена Журавчак-Кравченко, Ольга Малюк, Тетяна Лінник, Олександр Овчаренко, Сергій Корнилюк, Олександр Савчук, Наталя Циголко, Роман Свідерський, Сергій Головацький, Галина Кокорева, Олександр Радіон, Ярослава Коротецька, Олеся Данишенко, Дмитро Перлін, Оксана Блиндюк, Юлія Богайчук, Олександр Бузник, Олександр Кузяк, Ярослав Матвійчук, Іван Матейко, Катерина Сатир, Аня Свінцова, Золтан Глеба, Андрій Атаманенко, Мирослава Щокіна, Оксана Денисевич, Владислав та Ярослав Чабанюки, Володимир Бойко, Борис Продай, Коля Поплавко, Катерина Луцька, Анастасія Друзюк, Данило Данилейко, Галина Безкоровайна, Юлія Червінська, Віра Лещенко, Володимир Минзар, Тетяна Димитращук, Лілія Моніч, Олег Дрегало, Ольга Тихонова, Тамара Федяй, Володимир Сорока, Ніна Білоконь, Сергій Кайнов, Олександр Максім, Тарас Саламаха, Марія Фещенко, Сергій Василюк, Станіслав Лісіцин, Роман Нагірний, Оксана Гутик, Юрій Дубик, Прорва, Ольга Хохлова, Ярослава Роженко, Ярослава Прокопчук, Наталія Кузьменко, Анна Гончарова, Наталка Довгопол, Катерина Ляшенко, Анна Книженко, Вікторія Чмарак, Таїса Голуб, Богдан Нечипоренко, Олена Кондратюк, Марія Горбівненко, Станіслав Іващенко, Нателла Шавадзе, Ксенія Дронь, Ксенія Пасечник, Юлія Свиріпа, Северин Наливайко, Ірина Батранча, Юлія Карета, Дарія Зубенко, Ангеліна Дзюба, Юрій Яготін, Галина Тодоренко, Елядія Мусаєва, Антон Філатов, Юлія Фатихова, Юлія Оніщук, Дарія Курінна, Ольга Перекрестова, Кирило Яновський, Ксенія Хан, Катерина Клюзко, Володимир Клюзко, Анна Чиж, Світлана Савицька, Олена Якимчук, Любомир Брегман, Анастасія Семенченко, Ваня Пух, Юрій Шут, Андрій Хоманчук, Ольга Ювченко, Богдан Логвиненко, Оксана Мирошниченко, Володимир Желізко, Людмила Крижна, Ілона Ляшенко, Оксана Глодік, Дмитро Сахоненко, Ольга Кондратенко, Максим Горбонос, Микита Жук, Олена Березовська, Володимир Швидченко, Юрій Цибулько, Олександра Злуніцина, Інна Сластьон, Владек Цуман, Наталія Балацька  дякуємо ВАМ!

            Окремо дякуємо Клубу «Скіфи», Братству бойового звичаю «Спас» та багатьом громадським, інформаційним, бізнес-організаціям, всім нашим партнерам, які підтримували і допомагали.

            8Низький уклін Ржищівській землі та всім ржищівчанам, що повірили у фестиваль і всіляко сприяли його організації, працівникам Будівельного Технікуму, Міської Ради Ржищева, Київської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та туризму України.

            Коли писали все це – з приємністю згадували кожного з Вас, привітними думками і словами вдячності. Хоча, можливо, не завжди ми були об'єктивними і є за що перед Вами вибачитись. Та результат, який ми досягнули разом – нехай буде підтвердженням важливості нашої співпраці, роботи,  дружби.

            Зі свого боку, ми готові всіляко підтримати вас, у ваших проектах і задумах,  станемо такою ж надійною опорою, якою були Ви для нас свого часу.

            Підводячи підсумки за 4 роки, хотілося б сказати, що ми щасливі, адже створений рух, вже народжує все нові і нові еко-культурні проекти.

Фестивалем  «Трипільське коло» ілюструють культурологічні теми в школах та вузах – отже в Україні з’явився новий формат вільного мислення.

Ми зробили гарну справу, і дали прекрасний приклад справжньої відданості українській ідеї  для11 молоді, яка має продовжити цей рух. На час створення проекту організаторам та майже усім, хто долучився, сповнилося 18-23 роки. Як сказала здивована діаспорянка з Німеччини: «Трипільське Коло зробили діти!». І робота не пройшла даремно! Ми це відчували, ми в це вірили, ми це робили. Фестиваль увібрав  ідеї, які, насправді, втілювались вперше в Україні. Свідченням успіху стала солідарність багатьох тисяч відвідувачів, української молоді, українських родин навколо проекту.

            Надзвичайним був дивовижний дух єднання, радості та непідкупної щирості, що панували на «Трипільському колі». Фестиваль дійсно об’єднував однодумців, українців, а крім того й багато закоханих сердець!

Сьогодні навколо фестивалю складна юридична волокіта, – черговий гарний проект потрапив у коло меркантильного інтересу однієї особи.  Боротьба на юридичному полі може тягнутись роками, що робить неможливим проведення цьгорічного заходу. До того ж подібні процеси не прикрашають жодну, навіть найпрекраснішу, справу . Тому не відомо що буде далі.

            4Та ситуація, що склалась, не означає, що ми відступимось від того, чим жили ці роки. Можливе закінчення чогось одного означає тільки початок іншого – нових проектів, які вберуть все найкраще, що відбулось на «Трипільському Колі».

            Як би там не було, великий і дорогий нашому серцю проект назавжди залишиться в наших думках. Сподіваємось, що і для Вас також. Згадуйте із усмішкою, і вірою в світло й добро!:)