Аукціон «коронованих» рукописів

«Коронація слова-2005» давно відгуркотіла, «Коронація слова-2006» ще далеко попереду, але організатори одного з найвагоміших за авторитетом, резонансом та сумами винагород конкурсу вирішили прикрасити пов'язаний з очікуванням застій і провели презентацію переможців минулорічного конкурсу. Захід відбувся в рамках Різдвяного книжкового ярмарку в Києві, а представляли на ньому п'ять книжок чотирьох авторів. Причому дуже, дуже оригінально представляли!


Режисер презентації максимально вдало використав приміщення під самим дахом Українського дому: невеликі сцени розташовувались із двох боків, і ведучий ходив то туди, то сюди, то зупинявся посередині між ними. Глядачі таким чином постійно мусили переходити з місця на місце й раз по раз обертатися навсібіч, щоби встигнути за пересуваннями подій презентації.

На початку презентації увага присутніх була прикута до станка, на якому майстри, серед яких і Віталій Капранов, майстрували зображення до одної коронаційної книжки. Це досить примітивний метод, але, виявляється, якісний.

Головними дійовими особами були, звісно ж, автори книжок: Андрій Кокотюха (що, як відомо, посів у минулій «Коронації» одразу дві перші позиції) з романами «Темна вода» і «Зоопарк, або дітям до 16»; Ігор Бузько зі своєю «Формулою»; Марія Римар з книжкою «Білий слон»; Ярослава Литвин та її роман «Ігри». Перед початком презентації авторам віддали прислані ними на конкурс рукописи-переможці й попросили їх прикрасити. Також до кожного роману автори, їхні друзі та глядачі намалювали якісь імпровізовані ілюстрації на окремих великих аркушах. До малювання зображення для «Ігор» долучилися й журналісти «СУМНО» :). Все вийшло дуже весело – скажімо, «С2Н5ОН» як малюнок до «Формули» або обцілований авторкою та її подругою рукопис «Ігор» :).

На святі головуючі «Крафт-фудс» привітали «першу коронаційну пару»: Наталку та Олександра Шевченко, які, власне, й познайомились завдяки коронації.

Крім того, до залу внесли великі картонні карикатури на авторів, де їхні великі голови увінчували намальовані тулуби в античних туніках. Усе це, як виявилось, було прелюдією до великого аукціону – саме на аукціон пішли рукописи в комплекті з малюнками до них. Таким чином у веселій атмосфері всі лоти було продано за 400-500 гривень, а всі гроші від аукціону, за словами організаторів, підуть на рахунок благодійної акції по допомозі дітям.

Крім цього проходила також і художня частина дійства. Спочатку виступили якихось модних хлопців і дівах, що затанцювали модний нині брейк-данс (інше питання, чи пасував він до літературного заходу); потім дві худенькі дівчинки з естрадно-циркового училища (як повідомив ведучий) вже під повільну музику демонстрували гнучкість та вміння виконувати неймовірні акробатичні прийоми; і нарешті, родзинка вечора – сам Тарас Чубай, який сам зіграв три пісні «Плачу Єремії» – «Вона», «Золота трава» (з нового альбому, що буде презентований 2 січня у Львові) та «Лента за лентою».

А вже по цьому гостей попросили до багатого фуршету, на якому було виголошено тост за процвітання української літератури й збільшення кількості її читачів.

Оце й усе. Хоч мета заходу так і не виявилася до кінця ясною, а все ж приємно було побувати на такому досить цікавому та оригінальному дійстві. Що не кажіть, а аукціони – річ унікальна для української літератури.