Білоруські поети перемогли на рингу українців

«Вітаю вас на зльоті графоманів і літературних збоченців. Тут буде криваве рубилово та багато літературного м’яса», — цими словами ведучий Артем Полєжака, розпочинає вечір слему — змагання українських і білоруських поетів.

У суботу захід відбувся в галереї «Підвал» Києво-Могилянської академії. У майстерності читання віршів змагалося дві команди, по шестеро учасників у кожній. Капітаном українців став поет Дмитро Лазуткін, а гостями заправляв Андрій Хаданович.

Зал заповнений ущерть. Сцену від глядачів по периметру відгородили клейкою стрічкою. Вийшло щось схоже на боксерський ринг, у різних кутках якого сидять капітани команд.

— Солідарна ненависть до москалів об’єднала в цьому залі братні слов’янські народи, — жартує ведучий.

Потому пропонує капітанам обмінятися «люб’язностями».

— Дзіма, мы любім цябе ды тваю зборную і запомнім вас маладымі ды прыгожымі, — каже Хаданович: білоруси спілкуються з глядачами та читають вірші рідною мовою.

— Якщо хтось із глядачів планує жбурляти в учасників якісь предмети, — звертається до залу Лазуткін, — то пропоную в українців кидати пластиковими стаканчиками, а в білорусів пляшками з-під горілки.

Полєжака роздає випадковим глядачам чотири комплекти оцінок — аркуші із балами від одного до п’яти. П’ятий комплект продає за 205 грн Ксенії Омельченко, директорці мистецького об’єднання «Остання Барикада».

Першими змагаються українець Олег Коцарев та білорус Віктор Жибуль. Олег читає вірші мляво. А Віктор, стрибаючи сценою, розповів історію про зомбі та мерців і зірвав бурхливі оплески.

Запрошують до виступу «готичну принцесу українського слему» Світлану Поваляєву та лідерку білоруського гурту «Засраныя казармы» Віру Бурлак. Доки Бурлак читає вірші, Поваляєва сидить у кутку сцени.

Білоруським поетам вдруге виставляють вищі оцінки.

Далі виступають Сергій Пантюк та Сергій Прилуцький, на прізвисько Пістончик.

— Слемери мають бути готовими до будь-чого. Заримуй мені з ходу такий рядок: «Зібрався я на слем сьогодні вранці...», — пропонує Пантюкові ведучий.
— Усі засранці, — відповідає той, потому читає:

Іноді вірші завалюються в гості
З пляшкою, як годиться,
батоном і сирком «Дружба».
Вони, харцизи, і не думають помирати,
І хто б це винайшов презика для моєї авторучки?

Зал уперше за вечір шалено аплодує українському поетові.

Пістончик читає вірша про закохану пару. Дівчина спочатку ”працавала кандуктарам, ён працаваў кіроўцам ”, а потім ”яна паступіла ў тэхнікум на прадаўшчыцу ” й спостерігала за тим, як спиваються студенти, ”А ён пасля доўгіх ваганьняў пайшоў у мянты ”. Історія закінчується сумно:

І як патрыётка, жанчына і, ўрэшце рэшт, прадаўшчыца,
яна не магла пакінуць у гэткія хвілі свой нецьвярозы народ.
А муж яе хмыкаў. Сьмяяўся. Потым пачаў зьліцца.
І толькі тады зразумела які ўсё-ткі ён урод.

Усі українці зчитують поезію з листочків, білоруси декламують по пам’яті. Цього разу наші отримали більше балів.

Останніми змагаються капітани команд Хаданович і Лазуткін. Перед тим Артем Полєжака пропонує їм випити горілки. На сцену приносить пляшку та стаканчики.

Андрій Хаданович отримує від глядачів на бал більше, ніж Дмитро Лазуткін. На слемі в «Підвалі» білоруські поети перемогли.

Фото: Віктор Крук