«Ґорґішелі»: краса по-українськи
«Ґорґішелі» (колись - «Чорний Вересень», чи не найкращий дівочий рок-гурт в Україні) 8-го листопада вже втретє завітав з концертом до Луцького пивного клубу «Майдан». За три роки існування не змінився ані склад: Тамара та Етері – вокал, гітара і бас-гітара відповідно, ані присутність в колективі резидентів легендарних «Мертвих Півнів» – Олега (Джона) Сука (бас-гітара), Мар’яна Диртина (гітара) та Олексія Слободяна (барабани). Не збагатилася й дискографія колективу, проте сестрички ростуть. У їхньому репертуарі з’явилося більше акапельних грузинських пісень, і це якимось чином згладжує перехід від цікавої альтернативи до поп-року. Чисто по-людськи «Ґорґішелі», як і більшість львівських гуртів родом з кінця дев’яностих, неможливо не любити, їхня направленість у бік української і грузинської еклектики теж приємно радує слух; добрі тексти, якісна музика. Хіба могло бути інакше, якщо на клавішних сам Олег (Джон) Сук – музичний ідеолог Півнів, один з найкращих і найдіяльніших бас-гітаристів в Україні. На концерті Тамара була без спідньої білизни під кофтиною, і оскільки цілком нових пісень так і не довелося почути, це стало основним магнетичним моментом дійства:). Чолова (та й жіноча) половина залу відразу розділилась у поглядах, хто з сестер кому більше до вподоби: Тамара - основний голос гурту, авторка тексів, акторка, з хвилею смолянистого майже завжди розпущеного волосся, чи стримана, як усі бас-гітаристи, загадкова і, здається, з величезною внутрішньою енергією Етері. Зійшлися на тому, що обидві сестри красиві і милі, до того ж одна з них вже стала мамою. Влітку Тамара народила донечку, батько – барабанщик «Ґорґішелі» і «Мертвих Півнів» Олексій Слободян - був присутній при пологах і стверджує, що то був найпрекрасніший момент його життя. Про музику, творчість, дітей, шкідливі звички поговорила і я з дівчатами після концерту.
Тамара, Етері: - Новий альбом пишеться, матеріал вже готовий і хоча він ще трішки сируватий, будемо сподіватись, що наступного року друга платівка «Ґорґішелі» таки побачить світ, по цифрах-датах поки що ще ніц неможливо сказати, але альбом буде точно. Цього разу (на прохання слухачів) ми запишемо більше грузинських речей, будуть і українські народні пісні, просто під супровід клавіш – акапельно – ось так, як сьогодні. Дорогою до Луцька без перестану слухали новий альбом «Coldplay». На відвідування живих концертів зараз не завжди вистачає часу, але ми із задоволенням з’їздили на виступ Браєна Адамса і побували на концерті Маркуса Міллера цього року, нам страшенно сподобалось. Якось так вже складається, що постійно доводиться мати справу з талановитими басистами:).
Окрім музики
Тамара: - Я працюю в театрі Леся Курбаса, а сестра закінчує Львівський університет ім. І.Франка, факультет журналістики. Є вистави - граю вистави. Якщо є вистава і концерт, то, звісно, граю концерт.
Етері: – Я можу сказати, як сестра і людина зовсім не чужа, що після народження маленької Тіночки у Тамари з’явилося ще більше енергії, ще більше драйву. Та Тамара, яка була, зараз взята у квадраті або ж навіть кубі:).
Тамара: – Тобто, знаєте, це не так, як кажуть: «Ось, народилася дитина, потрібно сісти квочкою і висиджувати її». Я дотримуюсь тієї думки, що це вже незалежна особистість. Так, догляд, звичайно, важливий, і ми робимо усе від «А» до «Я», але робота є робота, моя донечка, навіть маючи три місяці, це розуміє. Ми працюєм«Ґорґішелі» (колись - «Чорний Вересень», чи не найкращий дівочий рок-гурт в Україні)8-го листопада вже втретє завітав з концертом до Луцького пивного клубу «Майдан».о далі, їздимо, концертуємо. До гри в театрі я повернулась ось лише зараз, а до музики майже відразу після пологів. А ще в народі побутує така думка, що вагітні жінки повинні слухати класичну музику: Моцарта, Баха і теде, мені ж навпаки хотілося слухати гурти на кшталт Рамштайну. Усі казали мені: «Тамаро, вважай, дитя може народитися нервовим, буде постійно плакати». А малеча така спокійна й слухняна, вам не передати.
Етері: – Я думаю, що Тіночку музика не омине у будь-якому випадку, адже тато з мамою – музиканти, бабуся – музикант, тета – музикант. Якщо не музиканткою, то принаймні меломанкою вона буде точно.
Шкідливі звички – добрі наміри
Тамара: – Розумієте, це особиста справа кожного. Секс, наркотики і рок-н-рол, безперечно, не для всіх, і вегетаріанство теж. Є вегетаріанці, які хочуть їсти м’ясо, але вони забороняють це собі, вважаючи, що так для них краще. Я думаю, що життя занадто коротке, щоб відмовляти собі у маленьких дрібницях, які приносять радість і щастя. Ми грузинки, тому ми любимо вареники з м’ясом, шашлики, добре вино. Грузинки-вегетаріанки – звучить, як на мене, більш, ніж дивно, правда ж?:) Усе має бути гармонійно і йти проти природи не варто.
Етері: - Менше з тим, я зараз майже не п’ю, постійно доводиться бути за кермом. Організм вже відвик, і навіть від пляшки пива може зробитись зле. Куриво ж покинула тому, що у моєму життя сталася подія, яка дуже сильно на мене вплинула, і я вирішила покинути цю шкідливу звичку.
Тамара: - В Етері завжди так: станеться якась подія - вона кидає палити, станеться ще одна – вона починає.
Етері: - Але, на відміну від декого, я хоча б іду до кращого!
Тамара: – Так, ідеш і йдеш, і йдеш:)
можливо все ж "грузино-ураїнська" краса? =)
нє, всьо, вони наші -)
*файні ж дівчата;)))*
"На концерті Тамара була без спідньої білизни під кофтиною, і оскільки цілком нових пісень так і не довелося почути, це стало основним магнетичним моментом дійства" – о, да! про такі речі справді варто писати в рецензії на концерт!
Авторка каже, що вона протістує проти жовтізни, отак от -)))
жовтізни чого саме?
Взагалі жовтизни:) статей жовтизни:)
а це, типу, правільна рецензія, да?
не жовта?
порадьте авторці друкуватися в газеті по-українські
Газєта по українські вже не сущіствує ) чи сущіствує?)
і працювати там дуже шкідливо – мозок атрофується )))
і слава Богу, якщо вже не існує!
підозрюю, що треба мати вже атрофований мозок, щоб піти туди працювати
мммм...
Марійко, я працював пів року, і, бач – вижив;)))
співчуваю!
взаємно -)
в каком смислє?
ти співчуваєш моєму професійному досвіду?
бо я, пардон, заліпла після цієї фрази і далі читати не стала
Дарма, Галочка суперкльово пише -) одна фраза нічо не рішайе)
пардон, якщо зачепила ваші інтимні стосунки. мене аж трусить від подібних "статей"! я, повірте, такого гівна шоденно мушу споживати тонами
ого, почалися грубощі -)))ммм
Бог з вами, які груощі?
лише констотація
Не треба ділитись своїм горем там, де цьому не місце :)
горе не в тому, що я мушу читати подібні речі, а горе в тому, що журналісти вважають, що робити акцент на подібних речах – це норма!
і, вважаю, що саме тут те саме місце де я маю право висловити своє обурення стосовно цього
Горе в тому, що вас трусить від подібних статей, які ви МУСИТЕ споживати. То ваша індивідуальна статева проблема і ніхто її тут вирішити не може. В даному випадку за читання даної статті вам ніхто не платить. Значить її можна не читати. Значить вас від неї не має трусити.
Це щось на кшталт гінеколога, який включив якесь порно і публічно жаліється на те, що йому вид статевих органів все життя псує апетит, а тому режисер нездара.
А саме неприємне, що від ваших заяв НІЧОГО в кращу сторону не зміниться, тому що вони в даному випадку направлені одній людині, яку можливо ви ніколи і не зустріните – ні вживу, ні її статті.
Натомість виникає атмосфера пригнічення... Хіба таке годиться для людей, які мали б любити одне одного?
Якщо подивитись з етичної сторони на це питання, то суть не в тому на що робиться акцент, а для чого він робиться. На мою скромну нежурналістьску думку авторка якось неповно виразилась. Тому що відсутність білизни під кофтиною, сидячи перед екраном монітору, видається якоюсь незрозумілою. Можливо публіка на це якось специфічно відреагувала. Або в динаміці її груди поводили себе якось нехарактерно... Якщо подивтись на це з такого боку, то можна прийти до висновку, що даний факт мав певну емоційну роль на концерті, а, відповідно, має підлягати рецензуванню :)
З тисячі* гарних слів акцентувати свою увагу саме на "відсутності білизни"...ну, прийміть співчуття....тим паче нічого кримінального тут немає...навіть навпаки... ;)- ....
дуже вам дякую за співчуття.
мені воно справді потрібне
Без образ, будь ласка. Сьогодні саме Вас я найменше хотів образити.
за шо мені така ласка?
насмілюсь сказати,... та напевно за те, що Ви взагалі є )))))))))))))
Пізно вже, трохи замучився ображати людей за цілий день.
До речі,чесно кажучи, *відсутність білизни" і мене різонуло по очах, але це легко пояснити похилим віком та вихованням в дусі "морального кодексу будівника комунізму".
на цій оптимістичній ноті пропоную всім піти спати
:) З огляду на те, шо це було частиною постановки і справило враження на глядачів – про це треба писати :)
Уявість собі що в рецензії концерту Мерліна Менсона не напишуть шо він попісяв або поригав у відро. Це ж один із ключових моментів виступу. Музика звичайно класна, але ж народ зібрався для шоу.
перебільшуєте, шановний)
Про відеречко? ;)
якось мені не дуже віриться, що відсутність білизни під одягом справила таке вже магнетичне враження на глядачів)
Без свідків не розібратись :)
Тим більше це міг бути жарт :)
глупий жарт
Усе відносно :)
О :) Я поняв... Тамара працює в театрі Леся Курбаса. А там такі постановочки, шо взагалі без одягу може получитись сцена. Жаль я не бачив як вона грає :) Але напевне вона і звідти набралася відвертості ;)
))) О, а минулу статтю про Горгішеллі взагалі ніхто не коментував, так що усе на краще, та й не рецензія це зовсім, а звичайний звіт про концерт. Приїжджайте до Майдану, слухайте хорошу музику, будьте спостережливими, вибагливими чи псевдовибагливими (теж ніхто не забороняє бути). І почуття гумору, що взагалі, як на мене, найважливіше у цьому житті, теж не завадило б мати.)))
Мені до майдану відносно близько :) Хвилин 20... просто якось руки не дійшли... Тобто ноги. Не люблю тусовок. Накурених особливо.
Blackbird, а тепер сама подумай, що потрібне для нашого виживання – читання статей чи відвідування *накурених тусовок* для підтримки вітчизняних митців і сільського клубу, які пнуться з останніх сил.
потрібно вдарити по митцям "залізною кувалдою", щоб не мучились і не пнулися, а тих, хто п"є чи не дай бо" палить, посадити в тюрму. ні, краще, усіх вивезти в лагєря і забути про них як про залежних від гидоти* і отрути* елементів, а значить не корисних ні суспільству, ні, тим паче, мистецтву, елементів)))))))))))))
:)
пропоную влаштувати їм всім тур у Внутрішню Монголію!:)
квитки оплачує Богдан Логвиненко)))
Чому?
а шо у Монголії?
читайте сучасну літературу
Пішов читати. Дякую за відповідь.
в які лагєря?
о, пішов неадекват вже -))
а збиралась спати ))
мда, забагато інформації дав – як на один вечір ))))))))
знаєш, я на своїх лекціях нереально нуждуся, бо говорити цитатами не весело – студенти нічого не читають і цитат не розуміють.
так я ж не до тебе наче -)
щодо цитат – дуже розумію, мене також дуже й дуже часто не розуміють просто.
якщо я правильно ловлю контекст...... то тут просто треба змиритись. кожному своє. безсмисленно людей пичкати інформацією, яку вони не розуміють. це навіть марнославно........ людям треба інформація яку вони можуть зрозуміти і готові хоч якось сприйняти. "цитувати" теж треба вміти....
просто є класика :- )
хоча для когось класика, а хтось і дашу донцову цитує.
це ж хто ще кому дав інформацію?))))))))))
хммм, не знаю, напевно якийсь шарік з космосу передав сигнал )))
У мене тут є шарік :) павербол називається. прикольна штука.
обідилась
Назарко, отак завжди – хочеш врятувати чиюсь душу, а на тебе ще й ображаються. особливо образливо, коли нічого образливого й не говориш:(
але в мене інстинкт рятувальника ще цим не попустився, думаю, й слава богу.
:) Перед тим як рятувати душу треба визначити чи вона до цього готова... Навіть Нео дали дві таблетки :))
для чийого виживання??
В загальному – для *вітчизняних митців*, а конкретно для *сільського клубу*.
як вижити "митцям" і "клубам" – це виключно їхня проблема. в нашій державі кожен сам собі думає як виживати (як правило). ні держава нічо хорошого як правило не робить... ні "клуби" як правило нікого не слухають... Так шо не варто Галочку грузити подібними думками :)
Всім привіт:)
Мені подобається що ви тут написали:))
Цілую-обіймаю!
Давно щось Галочка нічо не пише:( Скучила вже за її репортажами...
о-о, клас!)) Тамар, дякую. Нє, насправді робити волинську рекламу куди важче, ніж рекламу талановитим, красивим і хорошим людям)) Репортажі є, але поки що виключно умозрітєльно, я взагалі планую пересадити увесь український інформаційний простір з Океану Ельзи і Бумбоксу на якусь більш здорову шкапу)), але, це буде піздніше і вже більш основатєльно)). От, закину сьогодні-завтра сюди українських британо-фолкерів і веселку, бо вже, здається, й хочеться щось про них сказати. Щодо сестричок Горгішеллі, то я чомусь й Тамари, в якомусь "Гобелені", наприклад, то і виглядало б і звучало б гарно))
це правильна ідея: щоб пресадити з вакарчука і бумбоксу – треба розповісти, що є інше-краще!)) чекаєм-чекаєм:)
На сайті, в новинах, прочитав що готується новий альбом.Цікаво будемо мати, щодо обговорення. Підскажіть, а коли буде вихід