Іздрик любить більше емо, ніж готів

Учора, 2 жовтня, в кафе «Кабінет» відбулась презентація 30 номеру журналу Четвер, «Готика». У накуреній кнайпі, за присутності Юрка Іздрика, Юрія Кучерявого зібралось близько трьох десятків слухачів, у тому числі деякі авторів текстів.

На початку презентації, Юрко Іздрик витягнув пакети зі свічками і почав показово розставляти на столики присутніх, для «надання готичності атмосфері».

Пан Іздрик підкреслив, що «готика, у сучасному розумінні, це чергове відлуння романтизму, з тою різницею, що сучасна готика зав’язана на тілі і сексі, це джерело нескінченного кітчу».

Як приклад «чистої» готики, наводив фільм Копполи «Дракула», говорив про Еліса Купера, називаючи сучасну молодіжну субкультуру готики неповноцінною, оскільки вона «немає ідеології, в її основі лежить естетика».

Перед тим як передати слово авторам, публікованих творів Іздрик додав: «найбільший кайф у тому що я не читав жодного тексту, вся ініціатива належить Володимиру Вакуленку».

Володимир Вакуленко у приватній розмові після презентації зізнався, що насправді взявся за цю тему випадково, оскільки готуючи зовсім інший проект йому трапились автори з гарними текстами, непопсою. На його думку, готикою зараз слід вважати лише літературу, як стиль, бо все інше лише візуальний кітч.

У ході презентації що подекуди переростала у короткі дискусії, автори соромязливо зачитували фрагменти текстів котрі межувались з запитаннями і репліками присутніх. Цікаво відзначити, що більшість авторів були вбрані у геть не готичному стилі.

Так, у якості підсумку прозвучала фраза, що наприклад Едгар По не знав що він гот, але він був готом, бо писав готику. На що Іздрик додав, що йому «взагалі більше подобаються емо - вони хоч кольорові. І оцей бегемотик на їхніх сумочках, що посміхається...»