категорії: музика репортаж

Казковий вечір з Аліною Орловою відбувся в Києві

теґи: Аліна Орлова, Київ, Центральний будинок художника, Концерти

Орлова

Звичні серцю та слуху пісні поєднались з новими власними композиціями та каверами на концерті Аліни Орлової в Будинку художника останнього вівторка весни-2012. Кілька разів гурт залишав сцену під оплески залу та повертався для виконання ще однієї останньої пісні. Чи то квіти та оплески стоячи вплинули на щедрість музикантів, чи просто прощатись не хотіли – відповідь на цю загадку ні Аліна, ні хлопці з гурту не розкрили. Таємниця залишилась на десерт разом з незвичайним післясмаком від почутого та побаченого.

«Ми прилетіли сьогодні рано вранці. В Києві дуже гарно», – поділилась Аліна та гурт виконав пісню «Солнышко». Наступною глядачі, серед яких, доречі, не було скажених та істеричних фанатів, почули пісню «Серце» на литовській мові. Чесно кажучи, не дивлячись на те, що пісня виконувалась невідомою люду мовою, завдяки емоціям  музикантів,  її суть була зрозуміла і без перекладу. 

Орлова

Приємно здивували пісні на вірші Пушкіна та Ахматової. Склалося відчуття, що публіка настільки освічена та обізнана в літературі, що ці пісні були дуже доречними. Навіть незважаючи на помітне хвилювання солістки, її скромність і сором’язливість та постійні перемовки з іншими музикантами, з перших нот, промовлених її роялем, вона перетворювалась на талановиту акторку. Декілька секунд на те, щоб налаштуватись на зміст пісні, і сором’язливість – як рукою зняло: перед нами – впевнена, натхненна та ніби з іншого виміру дівчина. З того виміру, де квіти пахнуть, як найдивніші парфуми, де фрукти інших форм, де люди по-іншому дихають та посміхаються. Побудувати вікно в інший вимір за годину концерту та запросити погостити всіх бажаючих – це справжнісінька магія!

Брудний звук скрипки, дзвінкий голос, мікс із спогадів минулого, теперішнього та вигаданого. Так, це – саме те, про що ви подумали: гурт грав «Спи», «Золотая лихорадка» та «Про луну». Здавалось, що звук скрипки та голос виконавиці – єдине ціле, лише інколи можна було відзначити домінування одного з них.

Передчуття подорожі в казку справдилось, а по завершенні свята душі фани засипали Аліну квітами. Серед усміхнених облич з пахучим букетом, до слова, був Євгеній Соя, у якого нещодавно був квартирник в Києві.