Перший Буковинський Байк-Фест: Коли млин - не комом

Три дні незабутніх вражень, єднання з природою і якісної відривної музики – все це змогли відчути на собі ті, хто в період з 27 по 29 червня мав щастя потрапити на озеро Панське, що в місті Заставна Чернівецької області. Та про все – в хронологічному порядку.

Місяць тому почали ходити чутки, ніби байк-тусовка області планує зробити свій перший фестиваль. Для вічноголодних по таких заходах Чернівців, в яких основним місцем відпочинку є псевдо-мажорні нічні клуби з однотипною музикою а-ля мінімал, така новина була чимось з розряду наукової фантастики. Ще і організатори час від часу «виходячи в народ», підливали «масла у вогонь» усною рекламою – «на сцені буде 20 кіловат звуку», «приїдуть байкера зі всієї України» тощо. В результаті - тиждень до початку вся свідома тусовка міста гуділа і починала «гострити лижі». Багато хто навіть передумав їхати в Уніж, і змістили вектор руху в Заставну. Але скептики, як завжди в таких випадках, лихословили – мовляв, «вилами по воді писано, що у вас там буде мега-сейшн». Насторожувало також те, що це був перший млинець під назвою «Байк-фест», який, як зазвичай кажуть, комом виходить. І насправді, афіші, наприклад, з'явилися в місті за два дні до початку фесту. Забігаючи вперед, скажу, що подібних проколів, як для першого разу, було не так вже багато. Повернемося ж до хронології.

Більше фото у розділі "МАРМИЗИ"
Фото: Василь Танащук

Отже - п'ятниця. Мене, не тільки, як представника ЗМІ, але й як учасника гурту, що виступав на фесті, разом з інструментами та колегами завантажили у вантажний «Опель» і повезли на місце феста. Заставна зустріла мерзотним дощиком, що поливав, як виявилося, всю Івано-Франківську область. Переміщення по табору та зведення наметів на деякий час ускладнилося до неможливості. Втім, дощ абсолютно не перешкодив скупатися у виключно теплому (але не дуже чистому) озері, яке розкинулося в двох кроках від місця події. На сцені потихеньку настроювалися музиканти, а самі нетерплячі з глядачів почали пригощатися привезеним та місцевим алкоголем.

Взагалі, судячи з поведінки організаторів, п'ятницю вони планували виключно, як день приїзду – особливого драйву не передбачалося, хоч і тут не обійшлося без сюрпризів. Незважаючи на те, що абсолютна більшість гуртів виконувала музику, актуальність якої закінчилася ще в 84 році – публіка була в захваті. А чернівецька команда «Коматоз» «порвала» всіх на шматки своїм потужним саундом і гостро соціальними текстами.

Концерт закінчився далеко за північ, а алкоголь та шашлик все не закінчувалися. В результаті, десь до 3-ої ранку весь табір поділився на дві категорії – перша щосили пила горілку біля багать та горланила пісні, інша половина при цій вакханалії героїчно намагалася заснути в наметах. Дехто не витримував галасу, і в результаті приєднувався до першої категорії. Без сварок – атмосфера, на диво, була дружньою і приємною.

Субота розпочалася о сьомій годині ранку. Не встигнувши вилізти з намету і почистити зуби, отримую в руку пластиковий стакан з горілкою. Доброго ранку, так би мовити. Спати взагалі вже не хотілося, тому вирішив зробити екскурсію в місто.

Заставна – приємне невеличке містечко. Здивувала лише велика кількість п'ятиповерхівок (у більшості районних центрів Чернівецької області переважають дрібні особнячки з городами і курниками тощо). Місцеві жителі із подивом, проте без злоби, проводжали поглядом приїжджих, одягнених в шкіру та іншу атрибутику байк-руху.

Тим часом, в Чернівцях, на Театральній площі основна маса байкерів збиралася разом, щоб всім скопом проїхатися по головних вулицях міста. Крім того, руйнуючи безглуздий обивательський стереотип, що «байкери думають лише про мотоцикли, жінок і пиво» - був організований збір грошей для обласного Будинку дитини. Не беруся судити про кількість зібраних грошей – це залежить лише від співчуття і свідомості мешканців Чернівців, але принаймні, байкери зробили благородну місію.

Після обіду почало прибувати все більше людей. Багато з них пізнається відразу – ось вона, чернівецька неформальна тусовка. Багатьох не знаю взагалі – отже, приїжджі з інших міст. Із зростанням кількості прибулих, організатори збільшують і кількість продовольчих кіосків, що не могло не радувати. Все для відпочиваючих. Саундчек потихеньку закінчувався, наближаючи час концерту.

Варто зазначити, що, окрім рок-гуртів, на фестиваль прибула чернівецька формація «Тіні вогню», що виконує досить якісне файер-шоу. Музична ж частина здивувала підбором виконавців і розташуванням виступу гуртів – змішались в купу (коні, люди – прим. автора), як важкі бенди, так і панківські, разом з тими, чию жанри ку визначити важко із-за невиразності «продукту», що вони «подають». Що не могло не позначитися на настрої публіки – тільки-тільки відірвавшись після хардкорової команди, вона мусила «киснути», вислуховуючи черговий смутний поп-панк, змушуючи публіку засинати.

Тим не менше, знову таки здорово зуміли порадувати чернівецькі команди - «Макнамара», «Укуренная бабушка», «Пестициди», «Da!Blin» (в останньої команди цей виступ був дебютним), здорово підірвали народ ін’єкцією адреналіну в вуха.

А з настанням ночі - перфоманс від «Тіней вогню». Хлопці не підкачали – з усього видно, що з кожним виступом вони значно підіймають рівень свого шоу. В усякому разі, глядачі заворожено стежили за їх плавним, але при цьому зовсім не безпечним шоу.

Далі за програмою був стриптиз. Каюся – його я не бачив. А очевидці категорично поділилися на дві половини – одним він сподобався, іншим – ні. Розумію, що жіноче тіло і взагалі стриптиз – це суто справа смаку, не квапитимемося з висновками. У будь-якому випадку краще коли він є, ніж коли немає :)

Ніч була схожа, як близнюк на попередню – алкоголь, дружні «випивони» і абсолютний позитив, помножений на тотальне відчуття свободи – цього цілком достатньо, щоб стати поетом в майбутньому. Або байкером. Як у кого душа ляже.

Неділя зустріла прибиранням та роз’їздами. І хай, як би важко не було всім учасникам, та справилися вони з поставленим завданням досить швидко. Чим ще раз довели, зовнішня безшабашність не означає внутрішню безкультурність. Ми також прощаємося з доброзичливою Заставною, і сподіваємося зустрітися так само через рік. В атмосфері всепоглинаючої свободи та позитиву.

Більше фото у розділі "МАРМИЗИ"
Фото: Василь Танащук