Шешори-2008: Індія у Воробіївці

Уявіть собі Південний Буг, що раптом перетворився на Ґанґ. Уявіть собі українське село, що раптом перетворилось на місце паломництва. Уявіть гори, що раптом з’явились на Поділлі. А тепер уявіть собі трипільців, які туди приїхали і радіють життю, як індуси: не зважаючи ні на що, на радість богам та один одному. Вітаємо вас на фестивалі етнічної музики та ленд-арту «Шешори 2008. Багатоголосся».

Цього року фестиваль зібрав ще більшу кількість людей та духів. Казали, що там зібралось близько двадцяти тисяч людей, а скільки там було духів - підрахувати не вдалось нікому. Гульня тривала практично цілодобово: тільки близько шостої ранку усе трохи затихало, але вже за півгодини продовжувалося з новою силою. З 10-ї години розпочинались майстер-класи, і тут уже було не до затишшя. Художні забави, ляльки-мотанки, танці народів світу, гончарство, українські та єврейські витинанки, спів, хороводи, екскурсії, розписи по всьому, що піддається розпису, кіно - ось неповний список того, що відбувалось зранку до ночі.

Ну і, звичайно ж, музика. Щовечора збиралися біля сцени і танцювали. Танцювали так несамовито і безсоромно, що тітонька Маня із сусіднього під’їзду скала б: «Ой! Шо ж це робиться. Ви ж собі ноги поламаєте.» Але не поламали, хоча була зламана прямо тут рука, та і гіпси не заважали цим людям насолоджуватись фестивалем. Особливо запам’ятались виступи гуртів Nourou, Trans-global Underground, Гудаки, Пропала грамота, PoliКарп, ДахаБраха та, звісно, нової містичної Перкалаби.

Дуже приємними виявились твори ленд-арт художників. Скільки людей фотографували ці роботи - не перелічити, як і зірок у подільському небі. Вони, маються на увазі художники, довели, що людина, природа і мистецтво - єдині і їх розділення веде до руйнування кожної із цих позицій. Лише у єднанні ми стаємо найсильнішими.

Про це саме говорять і народні майстри, і продавці книжок у містечку майстрів. Не знаєш, де взяти грошей або як що виміняти у цих людей на їх крам, бо дуже хочеться мати у себе речі, зроблені не машиною і не на конвеєрі, а людиною і руками, саме тоді вони стають живими і огортають тебе цим життям. І подарунки з «Шешор» везеш саме ті, що зробив у майстернях, а не куплені у сувенірній крамниці, де людям все одно, що продавати - аби купляли і платили гроші. Тут цінність останніх нівелюється і на перше місце виходить людина і комунікація.

Згадайте концерти, наприклад, на Майдані незалежності. Що ми бачимо? А те, що люди, прийшовши туди, раптом із особистостей перетворюються на натовп. Чи раді ви за них? Чи хочеться вам любити їх тоді? Тут же маємо геть протилежну ситуацію. Люди залишаються людьми і зберігають свою індивідуальність, не зважаючи ні на що.

І, звичайно ж, гості фестивалю. Із помічених—це Катя Chilli та Юрій Андрухович. Cаме їх виділяємо тому, що у них були бейджі із написом «гість». Навіщо їм бейджі і чому на них написано «гість», залишається нерозв’язаною задачею для багатьох. Але це залишаємо на і без того неспокійній совісті організаторів.

Ніщо так не об’єднує людей, як спільні знання та відпочинок. Тут «Шешори» поза конкуренцією. Отже, об’єднаймось заради себе самих наступного року на фестивалі «Шешори 2009».

Фото: Марина Рясна