Тест На Естетичну Витривалість, або Біла Магія Артефакту

Початок цієї осені ознаменований безпрецедентним туром від гурту EstheticEducation. Мова йде про їхній «Артефакт» - чотири концерти (Харків, Львів, Одеса, Київ) з небаченими досі концептуальними спецефектами, та ще й під абсолютно нові пісні. Ми побували на заключному концерті туру, котрий проходив 2 жовтня у київському «Альта-Експо», що на Петрівці.

Квитків на «Артефакт»-тур не продавали ніде – кожен, хто хотів потрапити на перформенс, мав лиш намалювати малюнок і відіслати його завчасно поштою (найкращий варіант, як виявилось), або ж принести його з собою одразу на концерт.

 

 

Більше фото у розділі "Мармизи" 

Тож, того вечора на вході в «Альта-Експо» було безліч яскравих та колоритних людей з малюнками у руках. Проте, далеко не радісний настрій домінував у натовпі перед концертом. Якісно організувати по суті безкоштовний концерт – задача не з простих. Тому, в принципі, до черг та хаосу на вході можна було морально готуватись завчасно. Десь над головами почали вільно літати чутки й викрики, начебто в зал з малюнками вже не пускають, або ж пускають, але лише повнолітніх, з перевіркою паспортів, або ж пускають, але лише якщо ти купив до цього у людей перед входом дві пачки цигарок марки спонсора концерту. Тому деякі люди, спантеличені цим, розвертались і йшли геть, по дорозі звинувачуючи організаторів у лажі. Що тут і казати: в принципі, про те, що  спонсором «Артефакту» є цигаркова компанія було відомо завчасно, так само як і про те, що захід цей лише для повнолітніх. А ті, хто навіть з цим багажем знань потім стверджували, наче перед концертом людей примушували купувати цигарки, теж лукавлять, адже цигарки довелось купувати лише тим, хто полінувався намалювати малюнок.

Зайшовши в приміщення, кожен бажаючий міг намалювати будь-що у мистецькій лабораторії «Артефакту». Або ж одразу прямувати в наступний зал, де на великому екрані показувались ті малюнки, котрі були надіслані організаторам на і-мейли. Кожен малюнок отримував свої кілька секунд слави на тому екрані, а потім зменшувався, стаючи елементом мозаїки, котра виявилась зображенням логотипу спонсора концерту.

Через тисняву на вході концерт затримався більш ніж на годину. І ось, коли публіка вже вдосталь розігрілась спогляданням малюнків, між людьми та екраном прокрокували один за одним учасники EstheticEducation, усі в білому. Врочистою ходою вони зайшли за біле полотно, і тепер публіка могла бачити музикантів лише на двох екранах обабіч полотна. Концерт розпочався одразу ж з прем’єри – пісні LiftItHigher. Користувачі інтернету чули цей трек раніше на офіційному сайті Естетиків, тож могли легко підспівувати. А на екрані, що відділяв людей від гурту, почали з’являтись фантастичні відео інсталяції, до кожного треку – свої власні. Під LiftItHigherми бачили кольорові силуети учасників гурту та плями фарби, що динамічно змінювали одна одну під темп пісні. Другою музиканти виконали добре знайому прихильникам WithYou, а далі зарядили купу абсолютно нового матеріалу. Публіка захоплено приймала нові пісні і так само захоплено споглядала відеопроекції, котрі ставали дедалі більше психоделічними.

Після маленької інструментальної замальовки, під час якої на екрані шукав себе у нескінченних подорожах дерев’яний чоловічок, музиканти заграли один із своїх найвідоміших хітів – Machine, чим порадували тих, хто не надто добре знайомий з репертуаром гурту (як стверджували потім очевидці: під Machine могли гоцати поруч і поважні дядьки, і продвинута молодь, і всілякі гламурні персонажі). Потім на екрані з’явилось зоряне небо. Шматочок космосу, у якому поступово промальовувались фігури самих  Естетиків. Ще одна нова пісня. Тим часом канати, що тримали екран, почали потроху натягуватись, аби вже згодом, під час програшу, підняти полотно. EstheticEducationз’явились перед людьми у чорних костюмах, обвішані маленькими ліхтариками-зірочками.

Потім у пресі  писатимуть, начебто весь концерт гурт відпочивав за екраном, і ніхто точно не міг сказати: була то все одна суцільна фонограма, чи ні. Так чи інакше, але доки екран підняли, зал трохи порідішав. Не всі дочекались появи гурту та пішли розчаровані. Інші ж, ті, хто лишився перед екраном, були в захваті від першої частини концерту. Але ось, з чудовим екстравагантним шоу покінчено, полотно зникло, охорона перетягла огорожу ближче до сцени, створивши колотнечу в масах, котрі кинулись вперед, аби встигнути швидше зайняти зручні позиції ближче до музикантів.

Далі Естетики відіграли чудовий емоційний концерт, змішуючи добре відомі треки з новим досі невиданим матеріалом. Усі в білому, з білими музичними інструментами і великим білим прапором позаду з новою емблемою  гурту. Люди передавали на сцену свої малюнки, котрі Луї Франк, соліст гурту, демонстрував усім зі сцени. Басист Юрій Хусточка пластично пританцьовував з гітарою, клавішник Дмитро Шуров загравав до публіки, кривлявся, коментував обличчям кожну зіграну ноту. EstheticEducation грали пісню за піснею, періодично міняючись між собою інструментами, і дедалі більше вводячи публіку в екстаз. Коли вони пішли зі сцени, ні у кого не було сумнівів: вони скоро повернуться. І справді, не пройшло й кількох хвилин, як Естетики один за одним повернулись. Біс «добив» глядачів позитивними емоціями. Крапкою концерту стало чуттєве освічення Луї: він заглядав у вічі кожній людині, котра прийшла на концерт, і співав, що кожен з присутніх є зіркою, кожен з нас окремо і всі ми разом – зірки.

Навіть не зважаючи на місцями неадекватні відгуки про концерт серед тих, хто пішов раніше, і не зважаючи на всі можливі й неможливі негаразди, в сьогоденні і в минулому, був момент, коли можна було гордо й спокійно розправити плечі: попри все, саме в Києві Луї Франк, мешканець Лондона, Москви, Цюріха, Пітсбургу та безлічі інших міст, зі сцени сказав «Хорошо быть снова дома». І якщо Київ став домівкою для талановитого колективу EstheticEducation – значить все буде добре. І буде музика. І будуть концерти. Знову і знову.

Дуже не хотілось відпускати Естетиків зі сцени остаточно. Одного виходу на біс було явно замало, тому значна кількість людей вперто продовжувала викликати гурт на сцену, навіть попри вмовляння охорони врешті-решт покинути приміщення. Потім, розсіюючись вулицями міста, намагаючись встигнути на останні потяги метро, викликаючи таксі, йдучи додому пішки пританцьовуючи, хто як, хто куди, ми всі були об’єднані Артефактом. І сяючими щасливими посмішками. І, звісно, гуртом Esthetic Education.

Більше фото у розділі "Мармизи" 

Фото: Даша Стокоз, Наталя Фокіна