У Коростені проведуть фестиваль літератури «Просто так»

Вже сім років поспіль в Коростені на Житомирщині проходить єдиний в Україні фестиваль сучасної літератури «Просто так». Проте, за ці роки він, на жаль, так і не зміг стати популярним й солідним. Відтак організатори, Національна спілка письменників України і мер міста Коростеня, вирішили сформувати нову концепцію фесту, публічне обговорення якої відбулося в УНІАНі.

До обговорення були залучені експерти Петро Мацкевич та Ксеня Сладкевич (головний редактор та піарниця видавництва Кальварія»), Юка Гаврилова (редактор відділу культури газети «Без цензури»), Олег Драч (актор, режисер), Сергій Іванюк (головний редактор журналу «Однокласник»), Олександер Красюк (музикант, літературний критик), Богдан Логвиненко (головний редактор інтернет-видання «СУМНО»), Євген Мінко (головний редактор часопису «Телекритика»), Ірена Карпа (письменниця, солістка гурту «Qarpa») та Валерій Нечипоренко (автор ідеї фестивалю, організатор).

Обговорення нової концепції «Просто так» вийшло дещо однобоким, оскільки Валерій Нечипоренко доволі скептично сприймав усі пропозиції та зауваження експертів. За круглим столом в принципі не вирішили жодної організаційної «прогалини», яких назвали більш ніж достатньо. Йшлося зокрема про невизначеність мети фестивалю, його совковість, невиписаність критеріїв оцінки конкурсантів і…

Пан Нечипоренко погоджувався з тим, що, мовляв, дійсно, проблеми є, але як їх вирішити невідомо. Своєю поведінкою і словами він, здавалося, показував: «Треба подумати над цим, але обдумаємо ми то все завтра». А якщо завтра не вийде, то взагалі лишимо фестиваль таким як він і був, навіщо даремно ламати голову. А ламати її було над чим.

Проблема №1
Мета фестивалю
Валерій Нечипоренко не зміг відповісти на питання, яка мета фестивалю, він лиш неодноразово повторював: «Пропагувати українську сучасну літературу», але не розповідав як саме то зробити. Навряд чи подібна «пропаганда» буде вдалою, якщо купка людей збереться і прочитає одне одному свої тексти. Потрібне їх оприлюднення, а воно як раз організаторами не передбачене. Пояснюють це нестачею коштов. На думку експертів неодмінно необхідно знайти гроші на випуск альманаху з творами переможців або ж домовитися про публікацію цих текстів на сторінках літературних часописів. Проте знов-таки постає питання: якщо до конкурсу допускається один твір або уривок з твору обсягом 7 сторінок формату А-4 кеглю 14 - для прозових творів і 4 таких же сторінки – для поетичних, то публікувати врешті-решт уривок з твору, який автор подав на конкурс, чи весь твір? Питання це лишили поки невирішеним.

Крім того, експерти запропонували запросити на фестиваль видавців, які б, можливо, змогли знайти там свого нового автора. Але для того, щоб видавці приїхали треба перенести дату проведення фесту – третя субота вересня, оскільки вона збігається з Львівським Форумом. Ксеня Сладкевич запропонувала другу суботу вересня (день міста Коростеня), але пану Нечипоренку ця ідея чомусь не сподобалася.

Проблема №2
Оцінювання конкурсантів
Раніше фестиваль тривав один день, складався з турніру прозаїків та поетів, який проходив у приміщенні…. Цього ж року планується влаштувати ще й «турнір» критиків та витребеньки гумористів. Усе це, за задумом організаторів, має відбуватися на чотирьох сценах центрального парку Коростеня. Але у експертів одразу ж виникло запитання: як члени журі, яких має бути сім, оцінюватимуть учасників, якщо ті виступатимуть одночасно в різних місцях. Відтак треба щоб усі виступали по черзі на одній сцені. Але, враховуючи те, що один виступ займає 10 хвилин, то відповідно кількість учасників обмежена часом (фестиваль триває лиш один день), її ж цього року планували розширити. Інший вихід – утворення трьох незалежних команд журі для прози, поезії, гумористики. Крім того, запропоновано збільшити тривалість фестивалю до двох днів. Інакше – фестиваль перетвориться у суцільне швидкісне начитування текстів, а глядача в такій ситуації надовго не вистачить.

Проблема №3
Привернення уваги до фестивалю
Здається, організатори «Просто так» забули, що фест робиться насамперед для глядача. Що об’єктом для того ж пропагування укрсучліту є саме глядач, а його ще треба якось зацікавити й заманити на захід. Навряд молоді (а насамперед на неї орієнтовано «Просто так») захочеться приїхати в Коростень, щоб день безпробудно слухати твори якихось невідомих Маш та Паш. Треба показати шоу. Богдан Логвиненко запропонував запросити на фестиваль, по-перше, відомих українських письменників; по-друге, відомі музичні НЕпопсові гурти. Цю пропозицію Валерій Нечипоренко сприйняв чи не найбільш скептично. Він заявив, що, по-перше, організатори не мають коштів, щоб заплатити виконавцям гонорари (проте, прикладом того, що з гуртами можна домовитися про безкоштовний виступ є той же фестиваль «ЕтноЕволюція», який нещодавно відбувся у Карпатах). По-друге, «Просто так» проходить лише один день і на виступи гуртів в поєднанні з виступами конкурсантів може просто не вистачити часу. Якщо ж фест триватиме два дні, то виникає питання з розселенням учасників та гостей, а Коростень не має для того ресурсів (це твердження Ірена Карпа спростувала, запропонувавши розселювати людей у наметах). Третя причина, за словами пана Валерія, – небажання організаторів перетворювати літературний фестиваль на загально мистецький. Це теж було спростовано експертами, оскільки гурти виконуватимуть лише розважальну функцію, створюватимуть атмосферу свята, але ж не оцінюватимуться журі, а отже – фестиваль лишається літературним.

Крім того, залучивши до участі гурти, створивши якесь шоу, можна буде привернути увагу ЗМІ. Літературний фестиваль «Просто так» може стати гарною промоцією самому місту Коростень. Та, на жаль, цього, здається не розуміють його організатори. Потенційно вдалий, цікавий, а головне – такий потрібний українцям фестиваль має усі шанси лишитися непоміченим й пройти за старим совковим сценарієм. «Просто так» може восьме пройти ПРОСТО ТАК, невідомо для чого і як.

Умови участі в конкурсі
«Просто так» - це є насамперед літературний конкурс. Автори, які побажали взяти участь у фестивалі, мають надіслати на адресу звичайною або електронною поштою (Київ-1, а/с-337 або lyubovn@ukr.net) свої твори або уривки з творів. Один автор може представити на конкурс один твір або уривок з твору обсягом 7 сторінок формату А-4 кеглю 14 - для прозових творів і 4 таких же сторінки – для поетичних. Приймаються лише твори написані не більш як два роки назад.

Юні автори, починаючи від найстаршої вікової групи (15-18 років) до наймолодшої (5-7 років), отримують призи і грамоти просто за виступ (участь у конкурсі вони брати не можуть).

Головна премія фестивалю становитиме 5000 грн. плюс ноутбук.

Фото: Олександра Калашнікова