Українські вечорниці у Парижі
Станція метро Anvers у Парижі весь час переповнена туристами, що прямують до Монмартру. В суботу ввечері яблуку ніде було впасти, але не через туристів, а через кількість глядачів, що йшли до театру ElyséeMontmartre на українські вечорниці.
Своєрідним «дрес-кодом» були вишиванки: їх носили і чоловіки, і жінки, і французькі чоловіки українських жінок, і діти. Приємно зустріти українців та україночок у Парижі. Серед численної публіки було також чимало французів і навіть шведів.
Перед концертом гостей пригощали кутею, бутербродами з оселедцем та салом й солоним огірком, узваром та українською горілкою. Дівчата, що частували та приймали речі у гардеробі, також були в українському вбранні, а залою бігали хлопчики в козацьких костюмах.
Відкрили концерт французький хор – резиденти театру ElyséeMontmartre. Після французьких різдвяних пісень виконувати колядки та щедрівки вийшов український хор. А далі на сцені з’явився Олег Скрипка. Живий звук, українські народні інструменти, бек-вокал у традиційному одязі – це все створювало святкову атмосферу, переносило українців у світ різдвяних та новорічних свят на рідну землю.
Олег Скрипка грав на аккордеоні і гітарі, виконував колядки, щедрівки, народні пісні та пісні з репертуару «Воплей Відоплясова». Публіка «водила козу», танці, радість та веселий настрій панували у залі.
А коли Олег заспівав пісню Salvatore Adamo «Tombe la neige», яка стала повільним танцем того вечора, навіть французи не приховували свого приємного здивування – підспівували і танцювали.
Після фінальної «Країни мрій» публіка у розпалі зими вимагала «Весни». Далі свято тривало під музику етно-фолк гурту «Чоботи з бугая».
«Вечорниці на Монмартрі» стали не тільки великим святом та зустрічі українців у Парижі, це була чудова спроба показати французам що Україна – це не тільки країна Чорнобилю та газових проблем, а Україна – це країна з багатими культурними традиціями та потенціалом.
Це приємно.