категорії: театр репортаж

Український «Еней» презентував у Москві «Дiвчину з легенди»

теґи: Еней, Ліна Костенко, Маруся Чурай, Москва, Полтава, Росія, діаспора

DSC05174VУ Національному культурному центрі України в Москві відбулася презентація Музично-драматичного українського театру-антрепризи «Еней». Було представлено лiтературно-музичну композицію «Дiвчина з легенди!» за поетичним твором Лiни Костенко «Маруся Чурай», яка є першою виставою Театру в творчiй спiвпрацi з Українською народною хоровою капелою Москви під керівництвом заслуженого працівника культури України та Росії Вікторії Скопенко. Вистава присвячена 80-рiччю Лiни Костенко.

Силами української громади Москви в квітні 2009 року було створено Музично-драматичний український театр-антрепризу «Еней» – із цією інiціативою виступило творче подружжя Миколи Решетняка і Лариси Бiлан, які є солiстами Большого театру Pociї й активно співпрацюють із Національним культурним центром України в Москві. Ця ідея знайшла підтримку в керівництва Регiональної громадської органiзацiї «Українцi Москви» та Об’єднання українцiв Росії.

Новостворений театр, названий так на честь «Енея» Івана Котляревського, взяв активну участь у роботі оргкомітету з пiдготовки програми Фестивалю української культури «Сорочинський ярмарок у Москві» і здобув призові місця на фестивалі у вepecнi 2009 року.

Протягом майже року своєї діяльності молодий колектив провів такі заходи, як «Вечорницi на Полтавщинi», вечiр пам’яті Соломiї Крушельницької, концерт пам’ятi народного артиста України Романа Гмирi тощо. І всі ці заходи викликали велику зацікавленість у шанувальників українського слова та пісні. Самі лише «Вечорницi на Полтавщинi», організовані за ініціативою Лариси Білан із щирою любов’ю до традицій рідної Полтавщини, зібрали не тільки місцеве українство, але й численних москвичів.

Ідея створення вистави за поемою Ліни Костенко «Маруся Чурай» виникла невипадково, адже саме твором такого глибинного й високодуховного змісту, на думку заступника директора Бібліотеки української літератури Москви, поета Віталія Крикуненка, та Лариси Білан, і варто розпочинати історію українського театру в Москві. Задум полягав у тому, щоби завдяки цій постановці російський глядач зміг побачити не тільки долю легендарної української поетки й співачки, а відкрив би для себе філософію буття української людини в минулому й сьогоденні, її вірування й сподівання.

DSC05164VОднією з важливих особливостей цієї композиції стала її насиченість українською музикою, народними піснями й традиціями. Ці ідеї знайшли своє втілення завдяки зусиллям режисера вистави й художнього керiвника театру-антрепризи «Еней» Миколи Решетняка та кінорежисера Віри Федорченко як консультанта.

Чільне місце в постановці «Дівчини з легенди» належить Українській народній хоровій капелі Москви (головний хормейстер – Вiкторiя Скопенко). Цей творчий колектив, заснований ще в 1992 році, займається популяризацією української пісенної культури в Росії та за кордоном. Згадати хоча б Українські музичні салони, які щомісяця збирають у Національному культурному центрі України в Москві численних шанувальників української пісні. Зусиллями Вікторії Скопенко та Віри Федорченко проводяться Всеросійський фестиваль-конкурс українських хорових колективів і ансамблів ім. Олександра Кошиця, Всеросійський фестиваль «Сорочинський ярмарок у Москві» тощо.

Під час прем’єри «Дівчини з легенди» капела виконала пісні «Тихо над річкою», «Грицю, Грицю, до роботи», «В кінці греблі шумлять верби», «Засвіт встали козаченьки», «Ой, лопнув обруч», «Ой, там, на горі» та інші – більшість із них звучали вперше.

У ролі Марусі Чурай – солістка капели й переможниця минулорічного «Сорочинського ярмарку в Москві» в номінації «народний спів» Ірина Лукшина-Юрчевська, яка блискуче виконала свою роль і заспівала кілька українських народних пісень. Хтозна, як співала сама Маруся Чурай, ми тільки знаємо, що завдяки співу вона навіки залишилася в народній пам’яті. Ірина ж неодноразово брала участь у концертах, які проходять у Культурному центрі України, і хочеться сказати, що відвертість і природність звучання її голосу змушує українські серця Москви битися гучніше – глядачі завжди раді її тут вітати.

Ідейний натхненник і людина, без якої український театр, певно, ще тривалий час залишався б лише в проектах, Лариса Білан цього вечора не співала – вона читала уривки з поеми скраю сцени, озвучивши Ліну Костенко. Ті, хто часто ходить до Культурного центру України, добре знають її прекрасний голос, а ще люблять Ларису за надзвичайну харизматичність і доброзичливість.

DSC05189VЗважаючи на важливість цього починання московських українців, хотілось би звернути увагу також і на те, як сприйняли «Дівчину з легенди» глядачі. Певно, для багатьох вона стала несподіванкою – постановка вийшла настільки щирою і динамічною, що зала була в захваті й вітала акторів, підвівшись зі своїх місць. А це вже говорить про те, що вистава «Енея» житиме й збиратиме шанувальників не один рік. І вже цього тижня колективи театру й капели їдуть до Полтави, де відбудуться два виступи.

Театр привітав генеральний директор Національного культурного центру Володимир Мельниченко, який висловив переконання, що ця подія стала «народженням українського театру в Москві». Він побажав Ларисі Білан та Миколі Решетняку натхнення, нових хороших постановок і продовження співпраці з Культурним центром України.

Із прем’єрою театр привітало також керівництво ОУР, українських земляцтв Москви та інших організацій.

Говорячи про заснування нового українського театрального колективу в Москві, який, проте, тільки робить свої перші кроки, варто навести кілька історичних фактів з історії російського театру. Як це не дивно нині звучить, але він має українські корені. Ще в XVII ст. випускник Києво-Могилянської академії Симеон Полоцький, що був засновником першої вищої школи в Москві – Слов’яно-греко-латинської академії, – написав дві п’єси для першого московського театру («німецького»). Із 1678 року теорію шкільної драми в цій академії викладали українці. Великий уплив на становлення й розвиток російського театру справили твори Данила Туптала, Теофана Прокоповича, Стефана Яворського та інших видатних українців.