Український уїкенд у Парижі
День Святого Валентина у Франції – це 100% свято споживання, «свято секретарок». Безліч підприємств розглядають цей день виключно з точки зору збільшення свого товарообігу. Тому коханим обов’язково дарують квіти за декілька євро, цукерки та шоколадки від «A la mère de famille» або «Debauve et Gallais» за декілька десятків євро, вишиті серця від «Yves Saint Laurent» або «Hermès»за декілька сотень євро...
Але українська громада розглядала це свято не як маркетингове, а як фольклорне. Тому українці влаштували у передмісті Парижу Фонтене су буа (Fontenay sous bois) справжні вечорниці. Дійство відбувалося у актовому залі мерії, розрахованому на 110 осіб. Але зал був переповненим. Серед гостей було чимало французів у вишиванках. Також були українці, що мешкають у Німеччині.
Співи, танці, різноманітні конкурси й забави – це було святково й незабутньо. Був майстерно поставлений уривок з п’єси Миколи Гоголя «Вечори на хуторі поблизу Диканьки». Також були традиційні українські частування: сало й оселедець, салати та бутерброди, зрази та голубці, кутя і пампушки з часником, узвар та запашні тістечка... 
Під час танців окрім українських народних пісень лунала музика з репертуару Софії Ротару, Ірини Білик, гуртів «Воплі Відоплясова», «Мандри» та інших.
Перед закінченням виступали дві маленькі співачки з України – Олександра та Юліана, гості читали вірші і співали «Два кольори» та «Червону руту».
Хоча зал був орендований до одинадцятої вечора, однак гості не поспішали розходитися.
А наступного дня, п’ятнадцятого лютого, свято української мови та культури відбулося у культурному центрі, що розміщений в тихому сімнадцятому районі у Парижі (22, avenue Messine). Саме тут розміщена українська школа, яка і підготувала дітей до святкового дійства.
Свято розпочалося з вистави «7 козенят». Далі діти співали «Підманула-підвела», подарували публіці запальний танок та витончену гру на бандурах. Українське посольство частувало гостей українським обідом: борщ, сало, український хліб, деруни й налисники. 
Виступи продовжувалися співами двох співачок з України Олександри та Юліани. Між іншим, важко не помітити що більшість пісень про Україну - це ті, де фігурують любов і кохання. А далі були танці.
Окрім того, публіка мала змогу придбати справжні українські вишиванки.
Ми в черговий раз засвідчили, що українська культура – це не тільки гопак і вареники. Це захоплюючий і чарівний світ вишиванок, мелодійних пісень та кришталевих голосів, запальних танців і любові до рідної землі.
P.S.: Власний висновок – а все ж таки українки найчарівніші!
