Відроджували київські традиції разом із «Золотою Корогвою»

7 квітня у Києві відбулась урочиста хода під назвою «Старокиївські Вайї»,  зініційована Мистецьким об'єднанням «Золота Корогва». Вона є відтворенням давньої традиції молодіжної ходи, що відбувалась щороку у Лазареву суботу (перед Вербною неділею), і символізувала в’їзд Ісуса Христа у Єрусалим. У Єрусалимі Сина Божого віншували пальмовими гілками – вайями, в Україні ж на зміну пальмі прийшла шанована в народі верба.

Тарас Компаніченко, автор ідеї «Старокиївських Вайїв», кобзар та мистецтвознавець, пояснює виникнення і популярність традиції: «Кияни намагалися показати вірність Христові, і в день його славного в’їзду до Єрусалиму старий Київ хотів наслідувати святий град Єрусалим». Ця традиція була втрачена більш ніж на сто років. Організатори цьогорічної ходи прагнуть відновити її та здійснювати щорічно.

У молодіжній ході взяли участь ансамбль старовинної музики «Хорея Козацька», театр історичного танцю «Алєнтрада», фольклорний гурт «Божичі» та інші музичні колективи. Серед молодіжних організацій – київська «Просвіта», Київське молодіжне православне братство святих Бориса і Гліба, Печерська сотня Київського реєстрового полку, туристичний клуб «Скіфи» КНЕУ. Крім того, ініціативу «Золотої Корогви» підтримала небайдужа до давніх київських традицій молодь, а також представники інших творчих професій, серед яких можна було впізнати художників з проекту «Вертикаль», письменника та видавця Івана Малковича з сином Тарасом.

Маршрут процесії розпочався біля Володимирського собору. На чолі колони йшли одягнені у барокові шляхетські строї молоді люди, несли кілька ікон із зображенням в’їзду Христа у Святий Град. Усі тримали в руках запалені свічки та вербові гілки. Колір свічок – не випадковий. Зелені вважались страсними і запалювались саме під час Великого посту. Впродовж всього шляху учасники ходи виконували хвалебну пісню «Осанна в вишніх». Проходячи повз Золоті Ворота, процесія підійшла до Софії Київської, де і зробила першу зупинку.

Кожна зупинка розпочиналась читанням духовних віршів. Далі театр історичного танцю «Алєнтрада» під музичний супровід виконував міні-постановку, яка у вигляді танцю та ходи імітувала в’їзд Христа до Єрусалиму. Після цього колективи співали псальми та канти, і хода продовжувалась далі.

Друга зупинка була на Михайлівській площі. Перехожі зупинялись, щоб подивитись на незвичне для Києва ХХІ ст. дійство, послухати поезію та святкові співи.

Кінцевим пунктом урочистої процесії стала церква Святого Духа Києво-Могилянської академії. Тут вербові гілки освятили. Тоді вже в дійство вплелись жартівливі моменти: всі присутні били один одного вербою, промовляючи різні приповідки. Наприклад: «Не я б’ю – верба б’є, за тиждень Великдень, недалечко червоне яєчко».

Завершили свято спільним виконанням псальм. І хоч наприкінці вечора всі були вже стомлені, та на вустах сяяли посмішки задоволення. Присутні ще довго обмінювались враженнями, не забуваючи і про плани на майбутнє. Адже було здійснено тільки першу спробу об’єднати молодих киян за допомогою традиції. А попереду – ще багато таких приємних зустрічей та знайомств.

Фото надані Театром історичного танцю Al'entrada