Звіт з фестивалю Руйнація VIII

День перший

Другого і третього жовтня Львів в черговий раз качало під ритми важкої альтернативної музики.
Вже у восьме було проведено фестиваль «Руйнація», який як завжди зібрав величезний натовп людей, що бажає самовираження, свободи і хорошого звуку. Львів, без малого, на два дні перетворився на столицю рок-культури України.
Кожен, хто проходив повз Палац Спорту «Україна», розумів, там відбувається щось грандіозне! Людей ставало все більше і більше... Відправною точкою для кожного стали два намети, збоку від входу, де можна було обміняти квитки або придбати пропускні стрічки, потім контроль на охороні і ось він, довгоочікуваний момент, Ви в залі!

У перший день мені вдалося потрапити на концерт лише на виступ четвертої групи (Riff inc.). В хлопцях відчувалось, що вони не морочилися стилістичними і форматними рамками, а грали просто і від душі. За словами вокаліста Андрія Марченка, музика – це дуже хороша розрядка, те чим можна займатися постійно. Група, в принципі, залишилась задоволена організацією концерту і прийомом публіки. Хоча були свої нюанси, в основному пов'язані з відсутністю саундчеку і малою кількістю людей під сценою, більшість натовпу в цей період сиділо на трибунах чи все ще знаходилось на вулиці. Андрій Малишев (барабанщик) розповів, що раніше грав у складі групи Misery, куди входили Віктор Новосьолов (організатор Руйнаціі, вокаліст Анни) і Кірк (Юрій, гітарист Анни), відповідно відносини групи з організаторами були дуже теплими і привітними, можна було б очікувати спільного виступу, але розбіжності в стилістиці не дали такої можливості. У цілому, натовп налаштувався на більш агресивний і жорсткий метал, тому почувши Riff inc. люди були, трохи дезорієнтовані. Для бажаючих, групу можна послухати в львівському рок-кафе «Старушка» і на їх дебютному альбомі «Я все маю».

Наступною на сцені з'явилась група з назвою Дредноут, що, по суті, означає «безстрашний». От хлопці протягом виступу і показували свою сміливість у текстах і мотивах виконуваного репкора. Публіки під сценою було все ще мало, але, за словами вокаліста Льоші Крутченка, цілком достатньо під масштаб групи. Це був перший великий фест в якому Дредноути брали участь, в основному вони їздили по містах східної України, виступаючи на невеликих концертах. У цілому виконавці прозвучали добре, попри те, що, зі слів публіки, звук у залі підкачав. Найближчим часом у групи заплановані виступи в Луганську й Херсоні, а також на підході повноформатний LP альбом.

Після Дредноутів виступала alternative metal група Lady Jane. На сцені фестивалю Руйнація з'явилася перша дівчина, вокалістка Ольга Радіонова (Масяня). Звісно, виникло запитання, як вона відчувала себе? За її словами, у групі вона «свій пацан» і на концертах для неї не важлива стать, головне, що перед нею натовп, який потрібно завести, а сприйняття публіки і є показником. Бас-гітарист Олег Уласюк порадував технікою гри слепом, а також замальовками соло, але, як він сказав, у групі присутні тільки дві гітари, для насичення музичними партіями, розвивати соло складно. Гітарист Вова показував агресивну техніку гри на гітарі, що пояснюється попереднім досвідом у різних групах (Roots, термінал «Д», Не час тощо), що найцікавіше, він не є офіційним учасником Lady Jane, тому його присутність на виступі стала приємною несподіванкою. У даний момент група працює над випуском альбому, який фанати можуть чекати до нового року.

Тим часом за сценою вже готувалася група – Start Up. Харків'яни дійсно дали можливість насолодитися гарною музикою, особливо варто відзначити першокласний вокал Валентини Тимченко. Команда презентувала свій другий повноформатний альбом у рамках фестивалю, наповнений чутливими текстами і своєрідними ритмами. Саме під Start Up слухачі утворили першу Стіну Смерті (Wall of Death) на Руйнаціі, а наприкінці виступу натовп закрутив Circle Pit.

Потім ведучий оголосив ще одну харківську групу Dance Party. Dance! Dance! Через технічну заминку хлопці довго не виходили на сцену, і в цей час публіку розважав гітарист своїми замальовками. Згодом з'явився барабанщик, почалася перша тема, натовп з вокалістом в один голос проскандував «БО-РО-ДА!» і пішов потужний бітдаун. Музиканти протягом всього виступу підтримували веселу атмосферу в залі. Здавалося, що грали вони в стилі Nintendo-& Electrocore, але, за словами виконавців, їх музика – це experimental-indie-disco-post hard-core. Групу можна буде послухати 14-го листопада в Києві в клубі «Бінго».

На сцені з'явилася немало відома Mэrva. Зіграли вони, як завжди, у своєму стилі, поводилися ексцентрично і розкуто. На передостанньому треку публіка зійшлася в Стіні Смерті, потужні ритми просто підкорили зал. За словами вокаліста Петі Зарудного, звук до їхнього виступу був налагоджений на відмінно, за що величезне спасибі звукарям. Також мені розповіли, що до нового року група буде працювати над накопиченням нового матеріалу і до кінця 2011 року можна очікувати вихід нового альбому, який повинен вразити слухачів своєю міццю.

І ось прийшов час для посиленого мозкового штурму від МегамасС. Київська команда розпалювала зал своєю музикою, а своїми текстами змушувала замислитися про життя.

Закривав перший день Руйнаціі ТОЛ. Ідейні тексти, качеві ритми, впевненість і досвідченість зробили свою справу, недарма гурт вважається одним з флагманів української важкої альтернативи. Вони відіграли свій sad aggressive так, що публіку рвало на шматки. Коли на пісні «Клеймо» вокаліст кричав «Лечь, встать, лечь, встать. Левой, правой, левой правой! », натовп просто перебував у трансі. Але коли під час виконання «Феншуя» Прозоров звернувся до публіки зі словами: «Я надеюсь, теперь вы понимаете, что пи…ец неизбежен?», мені здається, цим все було сказано!

День другий

Другий день Руйнаціі для мене почався зі Зламу. Хлопці відіграли в стилі модерн хардкору, показавши досить високу техніку виконання. За словами самої команди, їх музика не те щоб агресивна – вона просто передає емоції, у групі є чіткий розподіл при роботі над новим матеріалом, вокаліст пише тексти, висловлюючи з їх допомогою свій світогляд, і кожен, вловивши суть, прописує свою партію. На фестивалі музиканти зіграли речі різні за віком, наприклад, почали вони виступ піснею, якій вже близько чотирьох років. Стало цікаво, чи готуються хлопці до випуску альбому? Як виявилося, поки що ні. Колектив вважає, якщо вже щось записувати, то неодмінно масове, смачне і розумне, зараз, на їхню думку, вони не готові.

Наступною, виступала група Bazooka_Band. Львів'яни вийшли на сцену з двома вокалістами у складі (другим вокалістом став Андрій Марченко з Riff inc.). Марченко співає у групі зовсім недавно, відповідно до спільного виступу з базукою у нього було всього кілька репетицій, це стало, таким собі, експериментом поєднання чистого вокалу і гроулу. Музиканти виконали два кавери на Slipknot, прокоментувавши це підготовкою до «Slipknot Cover Party» (відбудеться 21 березня в Києві, клуб Бінго).

У цьому році на Руйнаціі побували представили християнського експеріментал пост-хардкору – Factor 150 (у такій стилістиці групу оголосив ведучий, хоча, в принципі, до цього жанру відносяться лише треки останнього альбому виконавців, основна частина напрацьованого матеріалу – це християнський металкор). Колектив представив слухачам релігійні тексти в поєднанні з качевими ритмами.

Присутнім на Руйнаціі здорово підняв настрій Галяк. Група є сайд проектом бас-гітариста ТОЛуДмитра Дзюби і барабанщика Зламу Влада. Хлопці відіграли дуже експресивно і драйвово. За словами гітариста групи Тохи Семікопенка: «Панк-рок – це дуже чесна музика, без пафосу, швидка і весела. Її не нудно грати і слухати. Вона несе, в цілому, позитивний заряд, а зараз позитивної музики мало». Звичайно, до виходу хедлайнерів публіки в залі було небагато, але вона уважно ставилася до подій концерту. Я думаю, багатьом надовго запам'ятається трек хлопців «Пиво», в усякому разі, слухачі із задоволенням підспівували і сприймали те, що відбувалось на сцені.

Високий клас технічного виконання, показала група SUN ECLIPSE. За словами гітариста Олексія, було дуже приємно відчути підтримку та позитивне сприйняття публікою представленого матеріалу. Зараз виконавці працюють над записом альбому, поки не вирішено, чи вийде він на матеріальних носіях, або просто буде доступний для вільного скачування в інтернеті.

Восьму Руйнацію відвідали одні з першопрохідців української альтернативної сцени – SKINHATE. Вокаліст групи (Кущ), виклався по повній, він постійно маячив то на сцені, то під нею, загалом, до кінця виступу його коліна були здерті в кров. Зі слів гітариста Степана, своєю музикою виконавці намагаються висловити глибокі емоції, зачепити слухача за живе, тому в текстах використовуються грубі мовні звороти, а ритми носять важкий характер. Натовп насолодився відмінним виступом цих хлопців, у залі був справжній метал.

Caliban
Група приблизно сорок хвилин не з'являлася, це було пов'язано з налаштуванням лептопа барабанщика, за яким він орієнтувався в ході виступу. Натовп в очікуванні просто почав сходити з розуму і дуже голосно висловлювати свою думку про ведучого, йому, бідоласі перепало найбільше, дійшло до того, що полетіли монети, які, у підсумку, потрапляли у кожного, хто знаходився на сцені. Але коли згасло світло і на сцені з'явилися ВОНИ – неперевершений квінтет з Німеччини, зал просто завмер, а потім вибухнув на перших же звуках! Для виконавців це тринадцятий рік їх музичної кар'єри, за цей час вони встигли набратися досвіду, навчилися працювати з публікою, подавати себе, тому на Руйнаціі показували вищий пілотаж. На початку виступу один з фанатів випросив дозволу в охорони перебратися за огорожу і потиснути руку своєму кумиру (потім його відразу ж вивели з-під сцени). Андреас Дьорнер (вокаліст) постійно спілкувався із залом, він ініціював чергову Стіну Смерті на фесті; натовп закручувала Circle Pit, під його чуйним керівництвом; він знімав відео для власної колекції. І люди відповідали на його старання своєю підтримкою, гарячою атмосферою в залі, вони співали з ним, відчувши кожен ритм і кожне слово. За весь час проведений командою на сцені в залі качало абсолютно всіх, і при тому, без зупинки – це була ейфорія. В кінці виступу, зі сцени в зал полетіли фірмові медіатори Calibanа і палички барабанщика. Музиканти ще довго не йшли за лаштунки, роздавались автографи і велась фотозйомка з фанатами. Хлопці залишили після себе незабутні враження, море адреналіну і відчуття справжньої музики!