8 сiчня 2014Олена Бурдейна

Роман Люко Дашвар "На запах м’яса" – як здобич перетворюється на хижака

Мелодрама – жанр, з яким майстерно й легко бавиться письменниця Люко Дашвар. В її романах перипетії людських доль зворушують зачерствілі серця. Ось Ліда Вербицька на сторінках "Мати все" борсається в задушливих обіймах матері-спрута. Ось Катя-малолітка з світу "Село не люди" плекає не по рокам дорослу чуттєвість. Їхні страждання не марні. Інтрига в тому, яким чином та як сильно вони змінять персонажів, аби ті вижили, як мінімум, та здобули щастя, як максимум.

 
7 сiчня 2014Жанна Куява

Музей Павла Тичини 2: На похоронних документах тещі поет написав «Папарук-Тичина Катерина Кузьмівна»

001-71871547e7«Мабуть, це був останній жест вдячності жінці, яка замінила йому матір», – каже директор музею-квартири Павла Тичини і його правнучка Тетяна Сосновська.  Навідала помешкання поета, перекладача, міністра освіти УРСР, голови Верховної ради УРСР двох скликань, академіка, лауреата Шевченківської премії Павла Тичини. Нині це чи не єдиний музей у столиці, де збережено цілковиту меморіальність.

 
7 сiчня 2014Жанна Куява

Музей Павла Тичини 1: «Для чого квіти рвеш? Їм боляче! – казав мені, малій, Павло ...

МД_ТичинаПобувала у помешканні поета, перекладача, міністра освіти УРСР, голови Верховної ради УРСР двох скликань, академіка, лауреата Шевченківської премії Павла Тичини й здивувалася, що жив він доволі скромно. «Тут не було дорогого кришталю, але була повна 86-томна колекція «Енциклопедичного словника Брокгауза й Ефрона», – зазначила директор Літературно-меморіального музею-квартири Павла Тичини та його правнучка Тетяна Сосновська.

Останні дні панку (за романом Я. Рудіша "Останні дні панку в "Гельсінкі")

Що залишається робити людині, яка живе в місті, яке застигло у вакуумі повільної загибелі? Так, лише одне – протестувати. Кожна людина по своїй суті складається з протесту, який їй так само життєво необхідний, як повітря, вода чи їжа. Завдяки протесту вона виборює свою свободу, впускає у вакуумні камери свіжий подих вітру змін. Саме темі протесту, боротьбі за територію власних прагнень ...

Олександр Левченко: «Я вірю, що наше майбутнє – світле»

Якщо говорити про роман, який дав назву цілій збірці, то це – реальна подорож справжнім земним світом для мешканців нашої планети, що живуть у недалекому майбутньому, – безпечному, захищеному, зручному, технологічному і віртуалізованому. Погодитись на неї – неабиякий вчинок для людей, які не знають голоду, холоду, розгулу стихій і фізичних навантажень поза межами спортзалів. Вийти з честю із випробувань, які їм випали, – це стати ближчими і зрозумілішими для нас, завоювати нашу прихильність і симпатію.

 
23 грудня 2013Давиденко Тетяна
категорії: подорожі, стаття

Степан слухає море, або Новий пам'ятник Бандері

38Кожного разу, коли повертаюся до моря, усвідомлюю наскільки я море залежний: в мою формулу любові граф Каліостро (чи то пак Олексій Толстой) обов’язково мусив включити море. Тож хочу поділитися щастям з тобов. Ближче до готелю воно сталеве, наступна смуга жовтувата (видно, пісок вимивається), а далі аквамаринова (бачив, днями ти читала книжку «Цікаво про хімію», то, мо, тепер знаєш багато нового ...

previosСторінки: 51612345...514515516next
← Ctrl         Ctrl →

Хто онлайн

Анонімів: 69

Решта оновлень в розділах