категорії: література, літературна рецензія
Роман Люко Дашвар "На запах м’яса" – як здобич перетворюється на хижака
теґи: Люко Дашвар, літературна рецензія
Мелодрама – жанр, з яким майстерно й легко бавиться письменниця Люко Дашвар. В її романах перипетії людських доль зворушують зачерствілі серця. Ось Ліда Вербицька на сторінках "Мати все" борсається в задушливих обіймах матері-спрута. Ось Катя-малолітка з світу "Село не люди" плекає не по рокам дорослу чуттєвість. Їхні страждання не марні. Інтрига в тому, яким чином та як сильно вони змінять персонажів, аби ті вижили, як мінімум, та здобули щастя, як максимум.
Що залишається робити людині, яка живе в місті, яке застигло у вакуумі повільної загибелі? Так, лише одне – протестувати. Кожна людина по своїй суті складається з протесту, який їй так само життєво необхідний, як повітря, вода чи їжа. Завдяки протесту вона виборює свою свободу, впускає у вакуумні камери свіжий подих вітру змін. Саме темі протесту, боротьбі за територію власних прагнень ...
Якщо говорити про роман, який дав назву цілій збірці, то це – реальна подорож справжнім земним світом для мешканців нашої планети, що живуть у недалекому майбутньому, – безпечному, захищеному, зручному, технологічному і віртуалізованому. Погодитись на неї – неабиякий вчинок для людей, які не знають голоду, холоду, розгулу стихій і фізичних навантажень поза межами спортзалів. Вийти з честю із випробувань, які їм випали, – це стати ближчими і зрозумілішими для нас, завоювати нашу прихильність і симпатію.
