Рецензія на альбом ТНМК: "Пожежі міста Вавилон".-2004рік.
“Пожежі міста Вавілон”
“«Будьте мужественны, Ридли. Божьей милостью мы зажжём сегодня в Англии такую свечу, которую, я верю, им не погасить никогда».
… Человек по имени Латимер сказал это человеку, которого звали Николас Ридли, когда их сжигали заживо на костре за ересь в Оксфорде 16 октября 1555 года» Рей Бредбері “451º за Фаренгейтом”
Важко бути першими. Першим же хітом заявити, що в цій країні з’явився хіп-хоп. Важко бути водночас альтернативними і популярними, не зрадивши себе і собі. Важко змінювати легку і звичну дорогу на абсолютно невідомий шлях, починаючи експериментувати в музиці і текстах. Важко запалити те, що не горить. Але ТНМК ніколи не обходили складні шляхи. Якщо творчість, то обов’язково “нєформатна”. І хай не вводить в оману сингл “Вода”, що передував виходу нового альбому, бо останній – абсолютно протилежна стихія. Вогонь палає на обкладинці до “Пожеж міста Вавілон”, вогонь палає і всередині альбому. Вогонь палає і у відчуттях після прослуховування.
На перший погляд, альбом не такий вже й новий, адже більшість пісень альбому успішно виконувалась на концертах, що в іншому випадку могло становити великий мінус. Але. По-перше, цікаві рішення в аранжуванні дозволили подивитись інакше на вже почуті пісні, а, по-друге, “свіжі” пісні заплутали концепцію альбому, яка вже починала складалася. Як висновок, повноцінної несподіванки не вийшло, натомість ми маємо довгоочікуваний сюрприз.