категорії: література, літературна рецензія
Володимиролисівський погляд на картини Ієроніма Босха, чи «І прибуде суддя»
Ніколи не сподівалася, що сучасна книга може на тільки вдертися у твою реальність і примусити волосся стати дибки. Прагнете адреналінчику – прочитайте «І прибуде суддя» Володимира Лиса. Скільки мотивів, скільки цікавих мотивів для інтелігентного читача. По-перше, такий близький серцю мотив забитого провінційного містечка, яке живе своїм життям (перепрошую за тавтологію) і яке в рамки світосприйняття «міщанина» не вкладається аж ніяк. Коли усі знають про тебе все, коли всі знають те , чого не знаєш ти, коли всі розуміють , що ти тут зайвий, а ти бачити цього категорично не хочеш. Залишається єдиний вихід: вдягнутися у лахміття жебрака і стати суддею, але не «мирським», а своїм особистим.
16 листопада, в Кришталевій залі столичного готельного комплексу «Київ» відбувся круглий стіл «Український Кінопростір – Війна Світів», присвяченого проблемам, що стоять на заваді переозвученню іноземних стрічок українською мовою. Серед його учасників співочу галузь представляв Фагот з ТНМК, голосом якого заговорив головний герой кіна «Пірати Карибського Моря-2». «Конґівець» у своєму слові наголосив, що скасування Апеляційним судом Києва постанови уряду Єханурова «Деякі питання порядку розповсюдження і демонстрування фільмів» від 16 січня ц.р., яка передбачала поступове запровадження у вітчизняному кінопрокаті чітких квот на дублювання, озвучення чи субтитрування іноземних фільмів українською, відкидає нас знову назад у розвитку власного кіновиробництва.
Рівно тиждень тому відгуркотів черговий книжковий ярмарок у Києві «Книжковий світ». Подій, які насичували життям чорно-бурі будні київського інституту фізкультури було безліч, вартісних – одиниці. Публіка не була заманена якоюсь новою цукеркою (навіть цілком легальним продажем дипломів), та й із найактивніших в сучасному літ.процесі взяли участь одиниці. Зате молодь вдарила креативом по «безриб’ю», саме на «Радіо live» можна було відчути весь потенціал нової генерації української літератури. Власне, про «Радіо live» ми вже написали окремо, як і про вручення премій Нестора літописця. .jpg "Глибоковроті")
Поета Іллю Стронґовського легко назвати ориґінальним і своєрідним. Так само легко вважати його героєм свого часу – одним із нас та інших. Набагато складніше відмовитися від ярликів, взяти до рук книгу (увімкнути комп’ютер і відкрити потрібний файл), випасти з життя на певний час і почитати в тиші (як варіант – під звуки вашої особистої музики).
Писати про побачене мною у красивому місті Мукачевому, а точніше на подвір'ї замку Паланок - дуже складно. Хоча б тому, що я зовсім не прихильник тієї музики, яка переважала на фестивалі. А тепер, пiсля прослуховування всього, що там звучало, я стала не тільки неприхильницею, а вже і противницею такого роду музики. Далi поясню чому.
11-12 листопада у Дніпропетровську проходили Дні фестивального кіно, до програми якого увійшли документальні фільми з програми фестивалю «Documentary films days», анімаційні та ігрові роботи, які брали участь у фестивалях «Крок», «Молодість» та «Відкрита ніч». Як і будь-яка дніпропетровська акція, пов’язана з сучасною українською культурою, цей кінофестиваль був організований мистецькою агенцією «Арт-вертеп» та компанією «Jovich films».
Щедра на таланти Українська земля. Справді щедра! Вже й лік втратили швидкоспілим поп-виконавцям, що їх щоденно випускають з фабрики зірок. Вже й забули часи, коли співаки самостійно, власними здібностями і талантами прокладали собі шлях у життя. Молодь вже не вірить у власні сили. Куди там самому! Без «фабричних» кураторів, дизайнерів, асистентів, стилістів, перукарів, хореографів та фонограм. Та й важко в наш час стати зіркою. На всі питання відповідь одна – «не формат».
