Володимиролисівський погляд на картини Ієроніма Босха, чи «І прибуде суддя»

Ніколи не сподівалася, що сучасна книга може на тільки вдертися у твою реальність і примусити волосся стати дибки. Прагнете адреналінчику – прочитайте «І прибуде суддя» Володимира Лиса. Скільки мотивів, скільки цікавих мотивів для інтелігентного читача. По-перше, такий близький серцю мотив забитого провінційного містечка, яке живе своїм життям (перепрошую за тавтологію) і яке в рамки світосприйняття «міщанина» не вкладається аж ніяк. Коли усі знають про тебе все, коли всі знають те , чого не знаєш ти, коли всі розуміють , що ти тут зайвий, а ти бачити цього категорично не хочеш. Залишається єдиний вихід: вдягнутися у лахміття жебрака і стати суддею, але не «мирським», а своїм особистим.

Приємно те, що у книзі впізнаєш знайомі прізвища і Геґеля , і Босха, та й Біблію автор , вочевидь, бачив, бо прозвучало в цій книжці й таке запитання: « А ви читали Біблію?» « Не пригадуєте - там є такі слова...» «І прибуде суддя...» Аж гордість бере за нинішню інтелігенцію! А босхівські чудовиська - дійсно страшні, повірте на слово недосвідченому гуманітарієві - просто таки рухають сюжет, оживають. Здається, ніби герої зараз знімуть маски, і стануть страховиськами.

А хронотоп твору теж дивний якийсь. Є два виміри: той, у якому живе наш бідний суддя Георгій, і вимір, в якому існують інші, між ними важко знайти спільну дотичну: тільки перетнуться, знову розходяться.

Кохання!? А як же без кохання. Воно у книзі, як і весь сучасний світ, стало вверх ногами. Звичайність, корисливість, розміреність і стабільність тепер не в моді. Кохати пошрамцьовану каліку, яка наче вилізла з картини того ж таки Босха, - це подвиг.

І ще один пунктик, останній, мені так сподобались деякі словечка: лярва, слоїка, метляються, бабусенція, садонув, розкарячений, замельдувався і т.д. Треба взяти на замітку і частіше вживати, збагачуючи свій словниковий запас.

Книга дійсно вартісна, своєрідна, із напруженими детективним елементами (щось, мені здається, схоже на знаменитий маятник Едгара По) вбивства, обрамлена, безперечно, коханням. І не забудьте, що суддя прибуде і до Вас.