Гурт «АтмАсфера» розповідає про Лондон

На початку грудня в Лондоні проходив міжнародний турнір рок-гуртів «Ґлобал бетл оф зе бендс». Україну там представляв гурт «АтмАсфера», який 4 листопада в київському фіналі вибрало журі серед 30 українських команд. У Лондоні конкурс поділявся на два етапи: півфінальний і фінальний. «АтмАсфера» пройшла до фіналу, в якому посіла 4-те місце з 30 рок-колективів усього світу.З трьома учасниками гурту ми зустрілися в селищі під Києвом, де вони знімають будинок. Там збирається уся АтмАсфера на репетиції.
- Тут ціни не київські, - пояснюють вони. – А яка природа! Гриби в лісі поруч, сусіди не заважають!

Перше місце у Лондоні журі віддало гурту з Фарерських островів «Boys in band» (Хлопці з банди – «SUMNO.com»).
- Вони нічого цікавого не грали, - каже Андрій Шадій, - Панк-рокери. Таких, як вони на конкурсі був, як мінімум, десяток. Але в журі був гітарист «Sex Pistols» Ґлен Матлок, що також грає в цьому стилі, тому перемога дісталася їм. Хоча ми здивовані, що нас так високо оцінили й дали аж четверте місце, оскільки були цікавіші команди. Взагалі там грали гурти, яким усі пророкували перемогу на конкурсі, але вони навіть у другий тур не вийшли. На другому місці взагалі така смішна команда була зі Штатів. Малолєтки по 14 років, які закінчили школу року. Їм дали друге місце тільки тому, що вони були малолітні, бо грають вони стандартно.

З кимось познайомились?
Добре зазнайомились із малайзійцями. Вони грали панк-рок, але були не зовсім панк-рокерами, бо ж панки зазвичай не миються, а ці приїхали пізніше всіх і їх поселили в готелі, де було нелегко до душу дістатися. Вони плакалися усім про це. Але вони дуже класні, ми з ними здружилися. Взагалі познайомилися з усіма, крім переможців. Вони трималися якось осторонь усіх гуртів. Не було конкурентної атмосфери, усі бажали одне одному успіху і підбадьорювали.

Третє місце зайняли Японці «Мойа».
- Ніхто не зрозумів, що вони співали, - розповідають сестри Юля і Настя Яремчук, - Один з суддів був японець, тому, мабуть, їм дали третє місце. Бо публіка на них не дуже палко зреагувала. Найбільше публіка аплодувала Білорусам, там грало всього два хлопця, але судді їх не підтримували. Чотири судді – це дуже суб’єктивно.

Українці до вас підходили?
Не було жодного українця. Зате в Лондоні, здається, поляків більше, аніж британців. Куди не потрапиш – чуєш польську. Мабуть, через те, що туди дуже багато емігрує людей, у нас були проблеми з візою. В посольстві нам сказали: «Радійте, що взагалі дали візу», бо там помилилися з датою нашого візиту.

Чим вразив Лондон?
Намагалися в Лондоні знайти «старе місто». Але там усе місто – історична пам’ятка. Здивувало, що в метро більше 20 ліній і проїзд коштує 4 фунти (40 грн. – «SUMNO.com»). Ми так уявляли, що цей фестиваль – грандіозний. А людей і преси було мало. У фіналі – може 150 глядачів. Нам пояснили, що фестивалі у Лондоні щотижня, тому нічого дивного.

Юлю і Настю вчив музиці батько-джазмен саксофоніст Юрій Яремчук.
– Ми на репетиціях постійно повчали його самі! – відказують дівчата, – тут віолі, тут тріолі. А він казав – мені все одно! Граємо, імпровізуємо!

Яйце вчить курку! – коментує сміючись Андрій.

Ви не берете грошей за свої концерти?
Ми працюємо на різних роботах, але коли організовуємо концерти – робимо їх безкоштовними. Бо ніколи не ставили ціль заробляти собі музикою. Ми заробляємо іншим, не можемо заробляти тим, що йде від душі. Своєю музикою ми хочемо змінити сучасні уявлення про кохання, щастя, братерство. В сучасному світі дуже важко з цим. Переважна більшість наших пісень на санскриті. Але всі розуміють, про що ми співаємо. І після концертів ми чуємо такі відгуки, які підтверджують те, що ми робимо все правильно.

Проводжаючи мене до електрички, до Андрія з Юлею причепився місцевий собака і музикам довелося повертатися до будинку, аби винести їй чого-небудь їстівного. До речі, раніше на концертах «АтмАсфери» учасники роздавали цукерки слухачам.

Фото: Богдан Логвиненко