На виставі «Action» в театрі Курбаса глядачі співали

Позавчора в київському театрі Леся Курбаса відбулася прем’єра вистави за п’єсою французького письменника Сема Шепарда «Action». Постановка французького режисера Венсан Марге викликала бурхливі овації серед публіки, яка теж була задіяна у цій комічній виставі на півтори години. Сем Шепард – неординарний автор. Він борець з усіма формами театру мертвого, один із засновників протестуючого театру «off-off Broadway».

На спектакль варто йти – аби розважитись. Інколи у ваші голови може потрапити якийсь уламок з сюжету, але їх, цих уламків, вкрай мало, тож і звертати увагу на них не варто. Тобто, тут немає ніякого надскладного підтексту, в цій виставі не треба думати, ця постановка для того – щоби відчути актора.

Режисер це подає, як новий зв'язок між актором та глядачами, але спілкування з публікою – вже можна назвати класикою аванґарду. Тут є і свій символізм, оскільки п'єса поставлена саме в центрі Леся Курбаса, а Курбас відомий саме як основоположник українського аванґарду в театрі. Хоча, тут ще й до всього не варто говорити «поставлена п'єса», оскільки п'єса як така в цій виставі практично не проглядається і варто згадувати в першу чергу не автора п'єси «Action» Сема Шепарда, а виключно режисера Венсана Марге.

Під час вистави акторка Яна Соболевська підходить до залу і закликає спочатку плескати в долоні, а потім – співати разом «от улыбки станет всем светлей». Реквізити вистави небагаті: стіл, індичка, риба, велике червоне крісло, кілька стільців. При цьому стільці постійно ламає Олександр Куколенко.
- Крісло я знайшов на смітнику, – розповідає Олександр Комаренко, актор театру «Вільна Сцена», - Стільці ми теж ходимо і шукаємо по вулиці.

Підготовка була в дуже короткі терміни – у нас було 12 днів, – каже Комаренко. – тому ми репетирували навіть вночі. Не дивлячись на те, що з режисером ми працювали через перекладача, це було надзвичайно легко. Іноді ми його розуміли навіть без слів.

Венсан Марге народився в Безансоні у 1981 році. Вивчати театр почав у Театральній школі «Acting International» в Парижі. Саме там він знайомиться з Олегом Ліпциним – українським театральним режисером та педагогом. Після трьох років плідної співпраці в Парижі, як актора та помічника режисера, опиняється тут, в Києві, де закінчує магістратуру Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого за спеціальністю «Режисура та педагогіка драматичного театру» в класі Олега Ліпцина. Захистив дипломну роботу на тему «Зв’язок між публікою та актором» і ця вистава – випробування цієї проблеми на практиці.

- До цієї вистави було дуже важко підібрати костюми та акторів. – розповідає 25-річний режисер Венсан Марге, – Акторів вибирав навмання. Я був знайомий з Куколенко, а вже він привів усіх інших з театру «Вільна Сцена».

Чому саме цей спектакль?
Я вибрав п’єсу, яка не відносилася до драми, оскільки я вчився на спеціальності «драматургія» і щоб це був справжний перфоменс. Я хотів, щоб глядачі якомога менше звертали уваги на історію, яку треба розповісти за п’єсою, а віддавалися просто подіям вистави. Я вважаю, що в усіх театрах багато часу приділяють сценарію, а треба шукати інший зв’язок з глядачем. Свій проект я сам запропонував театру Леся Курбаса.
А ще для цієї п’єси не треба багато реквізиту, я зрозумів, що мені мільйон долярів не дадуть, бо я ще молодий.

По закінченню вистави зал зірвався оваціями та оплесками, проте актори «на біс» не виходили.

Цього місяця вистава проходитиме в театрі Курбаса ще 21 та 22 травня. Вхід – 20 грн.

Фото: Марія Семенченко