«НЕВИЗНАНА Україна»

Кінопокази тематичного циклу під такою назвою тривають у Києві. Кіноцикл «Невизнана Україна» присвячений 64ій річниці утворення Української Повстанської Армії. Вже відбувся перегляд стрічки про організоване КҐБ вбивство провідника ОУН Степана Бандери в Мюнхені – «Атентат», режиссера Олеся Янчука. Щосереди, о 19.00 усі охочі мають можливість подивитися патріотичне кіно і взяти участь в обговоренні. Покази відбувають у центральному офісі «ГК ПОРА», за адресою вул. Фролівська 9-11 (вхід з боку Андріївського узвозу). Вхід вільний.

Розклад:
4 жовтня (середа) –    «Нескорений»,  режисер Олесь Янчук
11 жовтня (середа) –  «Страчені світанки»,  режисер Григорій Кохан
18 жовтня (середа) –  «Останній бункер», режисер Вадим Іллєнко
25 жовтня (середа)  - «Три любові Степана Бандери», режисер Влад Гелло, автор ідеї, сценарію і продюсер
Юрій Луканов.
Після показу відбудеться зустріч з автором.

Нескорений
Режисер: Олесь Янчук
Сценарист: Василь Портяк
Оператори: Олексій Золотарьов, Віталій Зимовець
Художник: Олександр Шеремет
Звукорежисери: Богдан Міхневич, Наталія Домбругова
Композитор: Володимир Гронський
Актори: Григорій Гладій, Вікторія Малекторович, Віктор Степанов, Володимир Горянський, Сергій Романюк,
Георгій Морозюк, Орест Огородник, Ярослав Мука, Олексій Вертинський, Світлана Ватаманюк, Дмитро
Миргородський
Кіностудія: Український Конгресовий комітет Америки, студія ''Олесь-фільм'', Національна кіностудія
художніх фільмів ім. О.Довженка
Рік: 2000
Час: 109 хв.
Жанр: пригодницький
Формат: кольоровий
Про героїчний життєвий шлях і боротьбу Головного командира УПА генерала Романа Шухевича, який віддав
життя за Незалежність України.

Страчені світанки
Режисер: Григорій Кохан
Сценарист: Григорій Штонь
Оператор: Віталій Зимовець
Художник: Василь Заруба
Звукорежисер: Олександр Цельмер
Композитор: Олег Кива
Актори: Сергій Романюк, Георгій Морозюк, Анастасія Сердюк Володимир Терещук, Ірина Мельник, Світлана
Прус, Віктор Степаненко, Олександр Биструшкін, Олена Чинка, Наталія Наум, Маргарита Кошелєва, Лариса
Недін, Галина Долгозвяга
Кіностудія: Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка
Рік: 1995
Час: 94 хв.
Жанр: соціальна драма
Формат: кольоровий
Про трагічні повоєнні роки братовбивчої війни в Західній Україні, де УПА під проводом Степана Бандери
боролася з більшовиками. Гинуть люди, гине кохання.

Останній бункер
Режисер: Вадим Іллєнко
Сценаристи: Вадим Іллєнко, Юрій Іллєнко
Оператор: Вадим Іллєнко
Художник: Володимир Веселка
Звукорежисер: Юрій Винарський
Композитор: Володимир Гронський
Актори: Віктор Соловйов, Галина Сулима, Олексій Богданович, Олег Штефанко, Олена Іллєнко, Борис Молодан,
Анатолій Пашнін
Кіностудія: ВТО ''Фест-Земля''
Рік: 1991
Час: 89 хв.
Жанр: драма
Нагороди: 1991 - Приз глядацьких симпатій на І Всеукраїнському кінофестивалі (м.Київ)
Формат: кольоровий
Екранізація повісті Леоніда Бородіна ''Перед судом''. Про останній етап боротьби Української
Повстанської армії з каральними загонами НКВС. Події відбуваються по закінченні Другої Світової війни.
«ТРИ ЛЮБОВІ СТЕПАНА БАНДЕРИ»
 (ТІА "Вікна", 1998)
Над фільмом працювали:
Юрій Луканов, Влад Гелло, Кость Фролов, Юрій Ротт.



Родзинка:
У фільмі використовуються унікальні хроніки, котрі автор знайшов в одному із закордонних архівів. Там
любительською камерою знятий живий Бандера.

Про фільм сам автор, Юрій Луканов:
«Судовий процес над вбивцею видатного нашого співвітчизника висвітлювали понад двісті світових засобів
масової інформації. Йдеться про вбивцю Степана Бандери. Тоді вперше прозвучало, що Радянський Союз на
урядовому рівні замовляє замахи на своїх політичних опонентів. Комуністи так ненавиділи Бандеру, що
доклали всіх зусиль, аби створити у нашій уяві такого собі монстра. І небезуспішно. Тим часом, він не
тільки воював, але й закохувався. Про його три кохання я розповів у документальному фільмі.»

Уривок з рецензії Олени Левченко:
… Луканову, який поставив перед собою завдання вивільнити постать Бандери від обох міфів і зробити його
вартим звичайної людської уваги й зацікавлености, вдалося уникнути загравання з публікою, ні на хвилину
не знижуючи серйозного ставлення до теми. Звичайно, не можна сказати, що в 25-хвилинному фільмі автор
розвінчує конкретні міфи. Він знищує саму міфологізуючу пафосну манеру, властиву українському
документальному кіно, завдяки незвично динамічному монтажеві, де не залишається місця для емоційних
авторських роздумів…