Особливості творення і перекладу дієприкметників

Сьогодні, реалізуючи вимоги Закону України про мови, що передбачає викладання навчальних дисциплін й ведення діловодства в навчальних закладах українською мовою, ми почали активно перекладати наші підручники, навчальні плани та інші документи, а також створювати нові державною мовою, постало чимало мовних проблем. І одна з них, достатньо суттєва, виникає при перекладі та вживанні дієприкметників, оскільки як у навчальній літературі, так і в ділових паперах вони доволі часто використовуються для відтворення повноти і точності юридичних текстів.
Чим же викликані труднощі при перекладі дієприкметників? У першу чергу тим, що при перекладі, як правило, не звертається увага на стан і час дієприкметника, а через те неправильно передається, формулюється зміст словосполучення або речення.
У сучасній українській мові ознаки дієприкметника подібні ознакам дієслова. Таким чином, дієприкметникам, як і дієсловам, властиві стан (активний і пасивний), вид (доконаний і недоконаний) та час (теперішній і минулий). Отже при перекладі необхідно особливу увагу приділяти характеристикам цих категорій.
Активні дієприкметники у реченні виражають ознаки діючого предмета та виступають у формах теперішнього і минулого часу. Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються від основи теперішнього часу перехідних і неперехідних дієслів за допомогою суфіксів -уч-, -юч- та -ач-, -яч-: потухаючий, ріжучий, під’їжджаючий, лежачий, сидячий.
Активні дієприкметники минулого часу утворюються від основи інфінітива перехідних дієслів за допомогою суфікса -л-: згорілий, прогнилий, змарнілий, накреслений, всохлий, померлий.
Проте у сучасній українській мові, як і в давньоруській, активні дієприкметники маловживані. І тому при перекладі активні дієприкметники, які мають у російській мові суфікси -ющ-, -ущ-, -ащ-, -ящ- (теперішній час) та -вш- (минулий час), українською мовою передаються як підрядні речення:

сложившаяся вокруг ситуация
ситуація, що склалася навколо
проживающие в этом доме
ті, хто мешкає в цьому будинку
подъехавший автомобиль
автомобіль, який під’їхав

Пасивні дієприкметники виражають ознаки того предмета, який зазнає дію іншого предмета.
В українській мові майже не вживаються пасивні дієприкметники теперішнього часу. Отже при перекладі дієприкметники, які в російській мові мають суфікси дієприкметників теперішнього часу пасивних дієприкметників -ем-, -ом-, -им-, також передаються як підрядні речення:

рос. мова
укр. мова
приемы, применяемые преступниками
прийоми, які застосовують злочинці
задержание лица, подозреваемого в совершении преступления
затримання особи, яку підозрюють у вчиненні злочину
преступление, совершаемое несколькими преступниками
злочин, який вчиняється кількома злочинцями

Рідко при утворенні пасивних дієприкметників теперішнього часу вживається суфікс -м-: рос. - директор фирмы, ранее судимый за убийство; укр. - директор фірми, раніше судимий за вбивство.
Пасивні дієприкметники минулого часу утворюються від основи інфінітива перехідних дієслів доконаного і недоконаного виду за допомогою суфіксів -т-, -н-, -ен-, -єн-: неоцінений, неподоланий, нескінчений. Але деякі дієприкметники минулого часу, утворені від недоконаних дієслів, мають значення і минулого, і теперішнього часу. Наприклад: вироблювати - вироблюваний, здійснювати - здійснюваний, прояснювати- пояснюваний.

Суфікс -т- вживається при утворенні пасивних дієприкметників минулого часу від односкладових дієслів з основою на -и-, -і-, -а-, -я-, -у-, -ер-: зми-ти- зми-т-ий, стер-ти- стер-т-ий, зли-ти- зли-т-ий, зжа-ти- зжа-т-ий.

За допомогою суфікса -ен- утворюються дієприкметники від інфінітивних основ з суфіксом -ну-. Проте варто звернути увагу на те, що ці дієприкметники мають паралельні форми з суфіксом -т-: вису-ну-ти- висунений, висунутий; повер-ну-ти- повернений, повернутий. Суфікс -ен- також вживається при утворенні пасивних дієприкметників минулого часу від інфінітивної основи на приголосний (вез-ти- везений), але у цьому випадку здебільшого відбувається чергування кінцевих приголосних основи:
д-дж: збудити - збуджений, засудити - засуджений, дослідити- досліджений;
зд-ждж: виїздити - виїжджений;
к, т-ч: присвятити - присвячений, спекти - спечений;
ст-щ: вимостити - вимощений;
с-ш: просити - прошений;
г, з-ж: зберегти - збережений,
а після губних з’являється суфікс -л-: зробити - зроблений; розгромити - розгромлений, скривити - скривлений, обумовити- обумовлений.
При утворенні дієприслівників від основи інфінітива на -а- вживається суфікс -н-: писа-ти - писа-н-ий; збудува-ти - збудова-н-ий, записува-ти - зписа-н-ий, здійснюва-ти - здійснюва-н-ий.
Таким чином, пасивні дієприкметники минулого часу перекладаються з російської мови і як дієприкметники, і як підрядні речення:

рос.
укр.
защищенные щитом участки тела
захищені щитом ділянки тіла
ансамбль, созданный в начале 90-х годов
ансамбль, створений на початку 90-х років
ранее задержанный преступник
раніше затриманий злочинець

Активні і пасивні дієприкметники відмінюються за родом, числом, відмінками та мають закінчення прикметників твердої групи.
Активні дієприкметники минулого часу утворюються від основи інфінітива перехідних дієслів за допомогою суфікса -л-: згорілий, прогнилий, змарнілий, накреслений, всохлий, померлий.
Проте у сучасній українській мові, як і в давньоруській, активні дієприкметники маловживані. І тому при перекладі активні дієприкметники, які мають у російській мові суфікси -ющ-, -ущ-, -ащ-, -ящ- (теперішній час) та -вш- (минулий час), українською мовою передаються як підрядні речення:

сложившаяся вокруг ситуация
ситуація, що склалася навколо
проживающие в этом доме
ті, хто мешкає в цьому будинку
подъехавший автомобиль
автомобіль, який під’їхав

Пасивні дієприкметники виражають ознаки того предмета, який зазнає дію іншого предмета.
В українській мові майже не вживаються пасивні дієприкметники теперішнього часу. Отже при перекладі дієприкметники, які в російській мові мають суфікси дієприкметників теперішнього часу пасивних дієприкметників -ем-, -ом-, -им-, також передаються як підрядні речення:

рос. мова
укр. мова
приемы, применяемые преступниками
прийоми, які застосовують злочинці
задержание лица, подозреваемого в совершении преступления
затримання особи, яку підозрюють у вчиненні злочину
преступление, совершаемое несколькими преступниками
злочин, який вчиняється кількома злочинцями

Рідко при утворенні пасивних дієприкметників теперішнього часу вживається суфікс -м-: рос. - директор фирмы, ранее судимый за убийство; укр. - директор фірми, раніше судимий за вбивство.
Пасивні дієприкметники минулого часу утворюються від основи інфінітива перехідних дієслів доконаного і недоконаного виду за допомогою суфіксів -т-, -н-, -ен-, -єн-: неоцінений, неподоланий, нескінчений. Але деякі дієприкметники минулого часу, утворені від недоконаних дієслів, мають значення і минулого, і теперішнього часу. Наприклад: вироблювати - вироблюваний, здійснювати - здійснюваний, прояснювати- пояснюваний.

Суфікс -т- вживається при утворенні пасивних дієприкметників минулого часу від односкладових дієслів з основою на -и-, -і-, -а-, -я-, -у-, -ер-: зми-ти- зми-т-ий, стер-ти- стер-т-ий, зли-ти- зли-т-ий, зжа-ти- зжа-т-ий.
За допомогою суфікса -ен- утворюються дієприкметники від інфінітивних основ з суфіксом -ну-. Проте варто звернути увагу на те, що ці дієприкметники мають паралельні форми з суфіксом -т-: вису-ну-ти- висунений, висунутий; повер-ну-ти- повернений, повернутий. Суфікс -ен- також вживається при утворенні пасивних дієприкметників минулого часу від інфінітивної основи на приголосний (вез-ти- везений), але у цьому випадку здебільшого відбувається чергування кінцевих приголосних основи:
д-дж: збудити - збуджений, засудити - засуджений, дослідити- досліджений;
зд-ждж: виїздити - виїжджений;
к, т-ч: присвятити - присвячений, спекти - спечений;
ст-щ: вимостити - вимощений;
с-ш: просити - прошений;
г, з-ж: зберегти - збережений,
а після губних з’являється суфікс -л-: зробити - зроблений; розгромити - розгромлений, скривити - скривлений, обумовити- обумовлений.

При утворенні дієприслівників від основи інфінітива на -а- вживається суфікс -н-: писа-ти - писа-н-ий; збудува-ти - збудова-н-ий, записува-ти - зписа-н-ий, здійснюва-ти - здійснюва-н-ий.
Таким чином, пасивні дієприкметники минулого часу перекладаються з російської мови і як дієприкметники, і як підрядні речення:

рос.
укр.
защищенные щитом участки тела
захищені щитом ділянки тіла
ансамбль, созданный в начале 90-х годов
ансамбль, створений на початку 90-х років
ранее задержанный преступник
раніше затриманий злочинець

Активні і пасивні дієприкметники відмінюються за родом, числом, відмінками та мають закінчення прикметників твердої групи.