Повернення у Карпатію з «Бурдоном»

Мало хто знає, що термiн «бурдон» означає постiйний звуковий тон на фонi мелодiї, частiше в давнiй фольковiй музицi або в будовi народних iнструментiв (дуда, лiра колісна, дримба etc.), натомість впевнена, що тепер прихильники етнічної музики (і не тільки вони) при згадуванні цього слова не зможуть втриматись від бурхливих овацій на честь найкращого в Україні фольк-бенду.

Дебютний альбом «Бурдону», створеного у Львові в 2002 році, побачив світ влітку 2006-го року. Не можна сказати, що він став сенсацією – його очікували, так, як очікують дива чи казки. Численні прихильники з’явились у «Бурдону» ще з часів їх приголомшливих виступів на таких фестивалях, як: «Флюгери Львову» (2003 рік), «Світ традицій» (2003 рік), «Європа-Центр» (2005 рік), «Шешори» (2004, 2005, 2006 років), а також кількох білоруських та польських фестивалях. Велику популярність гурту засвідчив їх яскравий виступ на цьогорічному Дні Львова і те, який фурор вони викликали серед львів’ян та гостей міста, які завбачливо віддали перевагу цим фантастичним музикам над сербом Гораном Бреговичем.

Зразу і не скажеш, музику якого народу вони грають – українські, польські, балканські, мадярські, східні і навіть скандинавські кольори переплелись у радісній і світлій етнічній веселці. Дивовижної сили енергетика – ось що відрізняє «Бурдон» з-поміж армії етнічних колективів України і не тільки. Як каже одна з учасниць бенду, Олена Єременко, «Музицi корiння, тобто фольку, притаманна магiчна сила притягання. Вона дивним чином зачаровує, i якщо ти хоч раз почув щось по-справжньому шаманське, тобi вже нiколи не бути таким, як ранiше...» Ось вам, дика енергія (прости, Руслано!)...

Серце «Бурдону» – це талановиті і молоді музиканти – Олена Єременко (скрипка, спів, дзвіночки), Оксана Гринько (спів), Любомир Іщук (таіко, перкусія, спів), Ростислав Татомир (бузукі, спів, ліра колісна), Іван Огар (контрабас), які поряд з традиційними використовують і доволі незвичні інструменти, такі як давня фiделя, балканська бузукi і тапан, українська ліра колісна, схiдна дарабука тощо. Але разом з тим звучання дуже свіже, яскраве.

Для мене «Re: Карпатія» це повернення в Карпатію, якої у мене ніколи не було, але яка назавжди залишиться в серці...Завдяки полум’яним ритмам і ліричній душі...А особисто я кожного разу, коли чую слово «бурдон»,починаю жалкувати, що так і не навчилась грати на скрипці...Але все в цім світі можливо... :)