Практика вільних мандрівок Антона Кротова

або що робити коли немає грошей на цивільну відпустку

Подорожі хвилюють людей з давніх-давен. Багатьом з нас кортить дізнатись, що знаходиться там, за обрієм. Ми допитливо досліджуємо навколишню територію: спочатку в межах двору, потім району, потім – міста, області і так далі. Що більше ми відкриваємо, то більше зростає наша допитливість; ми більше дізнаємось про свою країну і світ в цілому. І про себе – інших, недомашніх, незаконсервованих у звичній обстановці серед чотирьох стін власного помешкання. Іншими словами, подорожуючи, ми відкриваємо самих себе.

Втім, сучасний світ не надто пристосований до далеких подорожей, особливо якщо ти – українець і твоє матеріальне становище виражається крилатим висловом «щоб ти жив на одну зарплату». Невидимі грати візових режимів змушують українців відчувати себе посадженими до резервації, крім того, в Україні подорожує здебільшого молодь – найбільш матеріально незахищений шар населення (звичка до навколосвітніх турне американських пенсіонерів українцям поки що не загрожує по тій простій причині, що пенсії в нас самі знаєте які і максимум, що може дозволити собі українська бабуся чи дідусь є подорож приміською електричкою на присадибну ділянку). Саме молодь найбільше їздить на море, в гори, на фестивалі і просто так (йдеться саме про подорожі з якоюсь культурною метою, а не про поїздку в село з ціллю пожлуктити з родичами горілку).

Для подорожей по Україні найчастіше обирають залізницю, рідше – автобус. Обирають, не зважаючи на грабіжницьку вартість квитків і совдепівський сервіс, тільки тому, що обирати, на перший погляд, більше нічого. Втім, є люди, які самі обирають куди, в який час і яким способом їхати. Один з таких – один з найвідоміших автостопників і мандрівників світу, засновник і президент Академії Вільних Мандрівок (м. Москва), Антон Кротов. Мандрівник проїхав більш ніж 650.000 км (це 15 земних екваторів) та відвідав понад 40 екзотичних країн Євразії і Африки, в т. ч. Афганістан, Судан, Іран, Пакистан і навіть Індію. Антон Кротов – письменник, автор 25 книг про автостоп і мандрівки. Найвідоміша з них – книга-підручник з автостопу «Практика вольных путешествий» у серпні 2008 року була перекладена українською мовою.

Автостоп – це безкоштовне пересування на попутних автомобілях. Існує дві помилкових думки щодо автостопу. Перша полягає у тому, що: «зараз задарма не беруть» (або: «хто ж тебе повезе задарма?»). Інша думка полягає у тому, що «зупинити потрібний автомобіль можна лише випадково», «неможливо передбачити, коли ти доберешся» і т.д. На щастя, ці думки помилкові і спростовуються досвідом численних мандрівників автостопом (у тому числі і моїм). Автостопників чомусь беруть (як у легкові автомобілі, так і у вантажні), везуть, не вимагаючи грошей за проїзд, і, крім того, процесом автостопу можна керувати. Більше того, переважна частина закономірностей, що спрацьовують на дорогах України, мають місце і у країнах колишнього СРСР, Євразії та Африки, та і у решті світу. За бажанням, читач сам переконається у цьому.

В процесі мандрів кожен з нас може переконатись в тому, що світ добрий, що люди доброзичливі й гостинні у всіх куточках нашої країни й світу, що світ відкритий і належить кожному, хто хоч раз замислювався над цим. Життя насправді прекрасне, і, повертаючись із подорожі, ми по-іншому бачимо вже звичних нам навколишніх людей і стараємося краще ставитися до них і бути достойними спів братами у всесвітній людській сім’ї.

Розповіді Антона Кротова – це не тільки байки про романтику траси і добрих дядьок-шоферів, а й чимало корисної інформації на кшталт: як і де отримувати візи, де переходити кордони, де безкоштовно ночувати і подорожувати, що їсти і як спілкуватися. За допомогою його лекцій мандрівки стануть довшими, цікавішими, безпечнішими і дешевшими. Кожен отримає можливість самостійно здійснити мандрівки не використовуючи послуг гідів і турфірм. Та й чи можна пізнати країну, вдихнути її атмосферу з вікна п'ятизіркового готелю чи туристичного автобуса з кондиціонером? Адже автостоп – це передусім враження і радість від пізнання.

Звичайно, автостоп – не для всіх і потребує наявності певного світогляду, способу миcлення і – найголовніше – жагучого бажання подорожувати. До речі, автостоп – лише один з різновидів вільних подорожей, а саме – той, де засобом пересування виступає автомобіль. Окрім автівок автостопники активно використовують електропоїзди («собаки» на професійному жаргоні), кабіни локомотивів, річкові та морські судна (гідростоп) і навіть літаки! Тож, якщо ви не обтяжені зайвою залежністю від цивілізації, вас не гнітить тимчасова відсутність «зручностей», ночівля в наметі, несприятливі погодні умови і перманентне спілкування з незнайомими людьми, якщо ви маєте час і натхнення – «Практика вільних мандрівок» Антона Кротова саме для вас!