Рекордний наклад від Люко Дашвар
Новий роман Люко Дашвар «Мати все», що вийшов друком у видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля» у вересні, б’є всі рекорди: із перших днів продажів книжка очолила рейтинги в кількох книжкових мережах і за півтора місяця її тираж склав 42 тисячі примірників — це майже космічні показники для української літератури.
Нехитрий підрахунок показує, що на кожен день припадає по тисячі примірників роману «Мати все», а це, як відомо, середній річний наклад для видань сучасної української прози. Популярність творів Люко Дашвар, Золотого автора «Коронації слова», пояснюється доволі просто – усі чотири романи письменницібеззаперечно знайшли відгук у читачів завдяки описаним у них близьким і зрозумілим життєвим ситуаціям. Саме тому на зустрічі з Дашвар приходить багато людей. За годину автограф-сесії на львівському Форумі видавців письменниця поставила свій підпис на понад 300 примірниках, проте охочих отримати бажаний автограф було майже утричі більше. Про такий успіх Люко Дашвар фронтмен гурту «Тартак» Сашко Положинський зазначив: «Радий, що в сучасній українській літературі з´являються письменники яких цікаво читати і які користуються популярністю у читачів».
Презентації роману «Мати все» уже відбулися в Києві, Львові та Харкові. Усі вони мали приголомшливий успіх, до того ж автор на них запровадила дуже цікаву, новаторську, форму спілкування: сама ставила питання читачам, а не навпаки. Відверта розмова про сюжетні лінії її творів, героїв із реального життя, невигадані історії залишили незабутні враження в усіх учасників авторських зустрічей. Варто зазначити і те, що Люко Дашвар цікавить прихильників саме як особистість та привертає до себе увагу і без модного нині провокаційного епатажу.
За цей час роман «Мати все» увійшов до довгого списку премії «Книга року Бі-бі-сі-2010». Історія професорської доньки дістала неабиякий розголос у пресі. Так газета «День» підкреслила двозначність назви: «Назва «Мати все», як і назви усіх творів Дашвар побудована на грі слів. Вони мають неперевершену властивість з ювелірною точністю передавати захований у сюжетні лінії зміст». У свою чергу «Газета по-київськи» завважує, що всі історії, описані у романах Люко Дашвар, відбуваються поруч із нами: «Найцікавіше те, що усі ці історії людей – не вигадані, якими б неймовірними вони не видавались. Вони – підглянуті».
Найближчі авторські зустрічі з Люко Дашвар відбудуться в Києві 13 листопада:
о 13-00 на стенді видавництва «Клуб Сімейного Дозвілля» виставки-ярмарку «Медвін: книжковий світ» (Національний університет фізвиховання та спорту, вул. Фізкультури, 1);
о 15-00 в магазині «Емпік» ТЦ Піраміда (ст. м. Позняки, вул. Мішуги, 4).
Люди, ви мені вибачте, але вже дістала ця Люко Дашвар. Таке враження що крім виходу її книжок (на лоюбителя, до речі) в світі літератури більше нічого не відбувається
ну якщо щось і відбувається то мабуть десь у підвалах, бо інформації про інші події дуже мало.
чому у підвалах? Просто в нас прийнято купувати те, що розрекламоване, навіть якщо це (та ж Люко Дашвар) – відвертий середняк. Літературних подій в Україні – купа щодня, та нема кому висвітлювати
Цікаво які ж це події???яукійсь черговий молодий поет прочитає віршика??? і кого це зацікавить? а цей, як ви висловились "середняк", читає просто шалена кількість людей і їм це подобається. Факт, який неможливо спростувати.
авжеж, наш народ все схаває, аби гарно подати – а "Коронація" і "Клуб" на цьому бабло зашибають. Теж факт... А щодо віршиків... в кого які літературні потреби і смаки
Крім накладу книжку вже ніяк не можна рекламувати.
Та ось не купляють. (Я купив, це була помилка).
Того й реклама така
Правильно. більше Дашвар не купуй, читай краще Табачника, його ж не рекламують.
Я обожнюю її книжки і якщо ви вважаєте,що це все не те, що потрібно читати – не читайте. У кожного свої думки. Спробуйте пережити її книжки як фільми. Якщо б в мене була можливість,я б зняла фільм по книзі "Молоко з кров'ю" Я в захваті. Не варто критикувати людину, якщо не можете самі написати що більш варте уваги. Пишить,якщо вмієте. Ні? Не варто плювати на чужу творчість. Заздрість – це гріх...
у кожної літератури має бути своя Дарья Донцова. Тільки не треба думати, що це має якийсь стосунок до якісної художньої прози;)
Дашвар на превиликий жаль її заздрисників саме і є якісна художня проза – ту яку приємно читати, та яка спонукає на життєві роздуми – це в літературі найголовніше. а те що у Дашвар немає, нині модних, "псевдо філософських" розкладів – то це тільки величезний плюс.
жодної заздрості – звідки і до чого?)
І так, це чиста правда – ні псевдо-, ні просто філософських розкладів у її творах не знайти. як і не знайти там нічого, крім "побутописання з елементами серіалу". час усе розставить на свої місця. побачимо)