категорії: інтерв'ю
Телевізія схованого світу: «Рок-н-ролл вимагає співу»
Для того, щоб звернути увагу на гурт «TV of Hidden World» («Телевізія схованого світу»), є кілька підстав. Почнемо з тих, що формують найбільший інтерес у слухача, хоча до музики, як можна здогадатись, мають досить відносний стосунок.Фактор географічний
На фоні усіляких популістських гасел типу «Схід і Захід разом» (а кому здається, що окремо?) ці сімферопольські музиканти приїжджають з концертами до луцького пивного клубу «Майдан» вже добрих чотири роки поспіль. Кажуть, що тут найкраща публіка, не визнають мовних, релігійних, статевих та статево-орієнтаційних бар’єрів. Люблять гори більше, аніж море.
Фактор віковий
Фронтмен гурту, шістнадцятирічний гітарист Ярослав Свєтлічний, освоїв свій інструмент ще у дев’ять років, а у десять - виступав на сцені поряд з іншими дорослими музикантами. Знавці стверджували, що вже тоді Ярослав зумів яскраво проявити свій талант, до того ж він - один з небагатьох, хто вільно опанував техніку відомого джазиста Енвера Ізмайлова.
Фактор соціальний
В десять років Ярослав стверджував, що музикування – одна з найвищих форм його реалізації, що, граючи на гітарі, він почувається людиною. Такі розумні і по-дорослому виважені думки з’явились в його голові не без впливу батьків. Тато Ігор і мама Галина є найбільшими і найпершими прихильниками некомерційної творчості свого сина і його друзів. Їхнє помешкання у Сімферополі нагадує величезну студію - з великою кількістю інструментів, музичної техніки, колонок, підсилювачів і сотень платівок. Оскільки сім’я постійно перебувала в роз’їздах, Ярослав не навчався в загальноосвітній школі, проте вже у дванадцять років знав французьку та арабську мови. Батьки кажуть, що їхній син не обділений знаннями, адже сім’я завжди товаришувала з великою кількістю розумних, освічених людей, які, спілкуючись, навчали хлопця. Зараз у свої шістнадцять років Ярослав, на відміну від багатьох своїх однолітків, зіпсованих школою, дитсадочками та іншими кабальними державними навчальними закладами, чітко знає, чого він хоче, що може, має широке коло інтересів, до того ж, займається улюбленою справою, справою свого життя – музикою!
Фактор незбагненний
Музиканти кажуть, що не збираються заробляти рок-н-роллом на життя. У будь-якому разі, така позиція заслуговує на повагу. Хоча тезу «талантам потрібно допомагати» ще ніхто не відміняв, і в Україні, на жаль, не так багато молоді, яка б займалась гітарною музикою на такому високому рівні, рівні Джиммі Хендрікса. Дуже цікаво виглядає творчий тандем Ярослава і теперішнього бас-гітариста гурту – удвічі старшого Михайла Кучерявого. Ще один вдалий приклад того, що правильна музика і правильне виховання, постійний контакт з живою природою, адже музиканти і їхні сім’ї багато часу проводять в кримських горах, сприяє гармонійному розвитку особистості, і ні вікові, ні соціальні, ні освітні чи будь-які інші фактори не можуть завадити людям товаришувати і займатись спільною справою.
 |
«Справжня музика не має кордонів, і той, хто щирий, обов’язково матиме успіх та буде щасливим», - кажуть музиканти. Хоча про музику і про зміни, які сталися у їхньому житті за цей рік, варто запитати їх самих.
Телевізія схованого світу
«Ми давно хотіли змінити назву, так, щоб у ній більше проявлялась творча сутність нашої ватаги і її духовний зміст. Перша – «Віртуальний джем» - була взята з навчальної програми, в якій на одному з треків були записані музичні вислови десяти відомих гітаристів, я усе це зіграв і наш перший барабанщик запропонував так і назвати гурт – «Віртуальний джем». Насправді це було не зовсім те, чого б нам хотілося, тому що основний зміст тут надавався музичній складовій, своєрідному ремісництву від музики. А ми вважаємо, що рок-н-ролл – це, перш за все, світогляд, а вже потім музична стилістика. Наша теперішня музика змінилась. Зараз відчувається дуже сильний вплив прогресивного року, потяг до психоделіки та альтернативи. Насправді, коли у нас народжується музика, ми не думаємо про якісь стилістичні рамки. Хоча намагаємось не забувати про рок-н-ролл – те, з чого ми, власне, починали. І зараз половина нашої програми виключно рок-н-рольна, у дусі старого хард-н-хеві, але це, скоріше, є наслідком природних змін і не має прямого зв’язку зі зміною назви, скоріше зміна назви пов’язана з еволюцією у музиці. Термін «TV of Hidden World» («Телевізія схованого світу») говорить сам за себе. Телебачення – це мовлення, а схований світ – глибини душі, психіки, підсвідомості, тих сфер, де живе і народжується наша музика.»
Музика вимагає вербальних сатисфакцій
«Систематична зміна складу учасників гурту – це наш величезний головний біль. Постійними членами на даний момент залишаються я і бас-гітарист Михайло. Дуже хочеться співати, але за увесь час існування гурту ми так і не знайшли вокаліста, який підходив би нам за потенціалом і міг би розділити з нами наші ідеї. Це міг би бути хлопець або дівчина, головне, щоб були наявні потужні вокальні дані і бажання розвиватись музично, працювати над собою, працювати в колективі. Насправді музикою можна виразити усе, але у нашому випадку вокал додав би зрозумілості нашим композиціям. Рок-н-ролл вимагає співу. Адже тексти у нас є, хоча і досить специфічні. Ми не хочемо співати пісень про кохання та втрачені можливості, хочеться поєднати у своїй музиці наше власне бачення реальності. Те, в чому ми живемо і як ми живемо. Життя – річ трагічна і дуже важко намагатись існувати поза системою, у нас навіть пісня є про це, називається «Мейд ін Чіна», там є такі слова: «Не той розмір презервативу..., просочилось, мейд ін Чіна...» Ні додати, ні прибрати зайвого... Нас здебільшого оточують штучні речі, справжня музика дає можливість побачити або ж уявити собі інколи набагато кращий світ...»
Виступи, подорожі, захоплення новою музикою і новими ідеями. Усе, що надихає«Усю зиму працювали над новою програмою, назбиралось на цілий альбом і ще години три невідпрацьованого матеріалу, але зупинитись все одно не можемо, в голову лізуть нові ідеї, ми продовжуємо придумувати нову музику і старий матеріал в цьому процесі стає нецікавим. Виступів останнім часом, на жаль, було мало, відіграли нову програму в Сімферопольському клубі «Cotton», також нас часто запрошують на місцеве телебачення. На мене продовжує працювати репутація десятирічного «гітарного генія»; це приємно, хоча кожен професійний музикант скаже вам - одних здібностей і хисту почасти буває замало, будь-який інструмент потребує багато уваги і часу. Ми все одно дуже вдячні за можливість донести нашу музику до людей, ми розуміємо, що для когось вона може виявитись заскладною, тому що пісні без вокалу набагато важче лягають на вухо слухачу. У нас був годинний виступ в прямому ефірі на Чорноморській ТРК і декілька моїх сольних виступів на ГТРК «Крим», ну і, звичайно ж, 17-го травня – концерт в «Майдані», куди ми привозили нашу нову програму. Я думаю, що всі проблеми молодих музикантів насправді зав’язуються на тому, що їм майже ніде проявити свій талант. Клубів, де можна приїхати і відіграти якісний концерт на якісному звуці і апаратурі, бути впевненим, що до тебе прийдуть саме ті люди і вони зможуть чи принаймні намагатимуться тебе зрозуміти, в Україні досить мало.»
«А надихає нас природа. Нещодавно була захоплива подорож в гори, ми насолоджувались природою, ловили гірську форель, займались боксом і медитацією, купались в гірській річці. З музичних захоплень... Знову переосмислювали Хендрікса, «Iron Butterfly», а також «Tool» і «Deftones». Міркували над цифровою послідовністю Фібоначчі і золотим січенням, думали, як це все можна втілити в музичній формі.»
Мрії
«Ми мріємо про те, щоб справжній рок-н-ролл відігравав більш вагому роль в житті українців і України саме як прояв вільної душі, щирої свідомості, щирого світовідчуття. І себе ми бачимо тільки в рок-н-ролі, в музиці, і саме цю нішу хочемо зайняти. Декому з молоді, яка займається музикою, і нам, сподіваємось, у тому числі, вдасться не забруднитись об усіляких там поплавських і не розпорошити себе на «корпоративах».
Фото: Ельдорадо, Володимир Ярош
