Уся «Мотор'ролла» на mp3: теорія спіралі

«Один відомий письменник-прозаїк висунув теорію «спіралі». Так от зараз ми зробили повний оберт. В музиці, скоріш за все, ми повернулись до того, з чого починали, а починали з рок-н-ролів», - так коментує закономірності творчості рок-ансамблю «Мотор’ролла» з міста Хмельницького, що на Поділлі, її нинішній лідер – Сергій «Сєня» Присяжний.
На новій МР3 збірочці релізів та відеокліпів групи, випущеної компанією «MP3 Records» під патронатом продюсера Влада Павлова, цього не помітно, адже перші рок-н-рольні спроби не зафіксовані в дебютному альбомі групи.

Збірка містить всі альбоми групи – «Забави патріотів» (1996), «Тиск» (1999), «…шо кому не ясно?» (2005), а також сингл «Акустика» (2006) і ще три радіоверсії (дві з яких – переробки з «Акустики»).

Варто розрізнити два періоди в творчості «Moтор’ролли» (а саме так, через апостроф, пишеться назва бенду) – до 2000-го і після. Сєня Присяжний, виявляється, не весь час тримав першість в групі: спершу вокалістом і лідером групи (а до того ж і призвідцем її назви: це він, будучи під градусом, вимовив слово «моторолер» як «моторолла», що дуже потішило хлопців) був Олександр Будянський, котрий на зламі тисячоліть її покинув.

Перший альбом, як вже було згадано, не був першопочатковим пошуком гурту. Він витриманий у досить безшабашному, я б сказав, «вільному» стилі, де превалюють хардкорівські (переважно на початку) і панківські мотиви (наприкінці) із переважно «соціальними» текстами. Адже «революція рве тебе на шматки». Звісно, хлопців одразу зарахували до альтернативників.

Через три роки група більше перейшла на оптимістичніші панківські ритми. За визначенням самих хлопців, «Тиск» «має сталу стилістику», хоча, на їхню думку, він і «не є вдалим».

Ну а далі вже «пішла» та «Мотор’ролла», котру зараз знають усі. Початок третього тисячоліття став переламним моментом у творчості групи – змінився лідер, змінились учасники, змінилась музична стилістика… Так і вийшов через п’ять років черговий альбом «..шо кому не ясно» (назва – уривок зі «Сварщіка»), де, знову ж-таки, за словами самих музик, подибуємо «повний різнобій стилів»: викапаний панк-рок («Я перевернув цей світ», «Вмикаю телевізор»), ліричний рок-медляк («Восьмий колір»), швидкий «бойовик» з додаванням важких ритмів («Не дзвонила, не заходила») рок-н-рольні ритми («Гагарін», «А я собі гуля»). Це якраз той випадок, коли матеріал не концептуальний, а «збірний» з різних періодів: так, подибуємо як переспіви з попередніх альбомів («Зима хвора», на цей раз – із Сашком Положинським з Тартака; «Ой на горі разом із лідером «Mad heads» Вадимом Краснооким), так і цілком новий матеріал («Восьмий колір», «Вперед до сказу»). Варто відзначити якіснішу аранжувальну роботу, так, нарешті, слова вокаліста можна чітко розібрати, а не вслуховуватись у треки з надією хоч щось розібрати, як це було в попередніх альбомах (в принципі, це пояснюється з огляду на те, що для групи первинною є музика, а вже потім – слова як додаток до інструменталу).

Але є й те, що об’єднує весь альбом. Це – оптимістичне забарвлення, відхід від якогось соціального навантаження лірики, бо ж «настільки навкруги вистачає лайна, що в музиці воно просто зайве». «Альтернативницьке» світовідчуття вже не дуже актуальне, так, той самий «Восьмий колір» включений до платівки лише завдяки настанові потрапити до ефірів радіостанцій, щоб «легше сприйматися загальною масою людей, які цікавляться музикою». Забігаючи наперед, відзначимо, що авторами «8К» та подібних йому ліричних пісеньок («Моя вода», «Зимова», До тебе, мила») є не самі хлопці, а їхні друзі Тома Приймак та Богдан Гловацький.

Ці тенденції продовжуються й у синґлі 2006 року під назвою «Акустика», що складається з чотирьох акустичних версій пісень попереднього альбому («Восьмий колір», «А я собі гуля», «Не дзвонила» та англомовний рок-н-рольний переклад пісні «Зранку йшов дощ»), а також із ліричних композицій «До тебе, мила» та «Моя вода», котрі, разом з «Восьмим кольором», майже одразу отримали свої радіоверсії від ФДР, де Сєня працює звукорежисером.

Отже, спіраль завершена. Чи почнеться новий виток у творчості групи? Дуже на те виглядає. У всякому разі, щось слабо віриться в те, що хлопці вичерпали себе. Так само видається сумнівним твердження про скочування бенду до попси, себто до низькопробного ширпотребу.