«Иіцкій Аун» – пісні з домішками звуків пилососу

Як ми вже повідомляли, нещодавно Євген Рогачевський, гітарист «Воплів Відоплясова» випустив свою сольну платівку. Що ж таке цей «Иіцкій Аун»? Як ви вже здогадалися, це справді щось жахливе, в сенсі непередбачуваності. Панк-рок, одним словом. Він може бути різним. Навіть яким завгодно. «Інтелігентним» чи пришелепкуватим. Втім, байдуже, головне – що це завжди драйв. Для фонового супроводу такий музон – вища кляса, граєш собі в яку-небудь «Фіфу» на компі, вставивши попередньо перед цим диск імені Рогачевського і нічим не переймаєшся, отримуєш від життя задоволення. Як то кажуть, всьо чьотко, чуваки.

Провідну роль відіграють гітара, бас-гітара й барабани. Усі інші інструменти грають епізодичну роль, а це піаніно, труба, кларнет і тамбурин. З домішком звуків пилососу, як написано на обкладинці. Така музика, до речі, дуже наближена до блюзу чи джазу в сенсі наявності великого домішку імпровізації. Від стандартів виконання музичних композицій хлопці перебувають ну ду-у-у-же далеко, вправляючись у змаганні гідратних і бас-гітарних партій на усі лади. Складається враження, що вони просто бавляться: (Лето, лето, - осень… / Лето, лето, лето – осень… / Лето, лето, лето – осень… / Лето, лето, лето – осень, осень, осень… // А-а-а! Лето!) Слова тут виконують побіжну роль, переважно не так «співаючись» як «вишолошуючись» переважно на початку або ж в кінці треку. Цікаво, що співають хлопці кількома мовами і серед них немає української, хоч оформлений диск саме Калиновою. Серед них – російська, англійська, німецька і навіть іспанська. Маємо таку підозру, що на естетику гурту неабиякий вплив справила романтика київського андеграунду 80-х, помітним явищем якого була творчість Юрка Позаяка.

Тексти «апологетів чукотських мисливців» – це найперше здоровий панківський заряд енергії, приправлений іронією та оптимізмом. Оптимізмом затятого мисливця ( Каждый день умирает хотя бы один олень) та безтурботного веселуна ( Your name is nose. / Your name is Big Nose! / Oh yeah! Nose – fine boy!). Трапляються навіть ліричні нотки: «Я знаю, что любимая одобрит, / что любимая поверит. // В холодную погоду поцелует / или даже обогреет. // Под вечер у кроватки тихо спросит / или даже приласкает… // Любимая любимой остаётся - / и любимей не бывает.»

Коли слухаєш альбом (особливо його бонус-частину, де переважна більшість пісень взагалі без слів), одразу поринаєш у царство гітарного бєзпрєдєлу, усе зливається, переходу від однієї до іншої композиції майже не помічаєш. Наче чуєш химерну гітарно-басову нескінченну симфонію, що повільно, але неухильно наближає тебе до «просвітлення». Слава Йсу, існує обкладинка альбому, де можна подивитись, як треки називається. Ага, ось цей називається «Училка захворіла». А наступний – «Щастя». Тільки от незрозуміло – щастя тому, що училка захворіла, чи воно просто так, безвідносно. Але це вже вирішувати не нам, а шановним слухачам!

Трек-лист.
Частина 1.
1. Счастливые звёзды
2. Ракета
3. Звёздный вальс
4. Марш подводников
5. Журавлина
6. Олень
7. Лето-осень
8. Жнива
9. Зима
10. Dm
11. Скоро весна
12. Любимая
13. Прощай!
14. Ленкина

Частина 2 ( бонус-диск).
1. Гоу!
2. Весела
3. Веселы льдинки
4. Мартеклясу
5. Хей!
6. Балу/Jazz
7. У!
8. Cuba
9. Ретро
10. Еврібаді шуд
11. Грузинські хлопчики
12. Frost
13. Calvados
14. Танцюємо!
15. Напружений шаховий матч
16. Мы все участники регаты!
17. Сумна
18. Училка захворіла
19. Щастя
20. Сон моряка
21. Fine boy
22. Infancia
23. Sterben werde ich nicht (N.O.S.)
24. Madre
25. Доля