а ось кинемо кості і на генія і на Попа)). Максиме, ну блін, і ти з цим генієм. Ну чому в цій країні так люблять "бідолашних дебілів"?)) я не хочу нікого образити, це хороший поетичний вислів, я сама їх люблю, бо у мене добре жіноче серце. Але,погодься, геніальну музику слухали б в усьому світі, а те, що робив цей Лєтов так і залишеться надбанням совка. У чому його геніальність? Що був трохи сміливіше і відірваніше за інших? Так, мені б особисто хотілося б, щоб усі люди були сміливими і відірваними. Хай усі будуть такими геніями!))
іггі попа не буде - задорого це в кризу. знаю точно.
Лєтов - геній, і цього ти не зміниш жодними іронічними коментарями.
а Ви бекграундом цікавились? )) я не думаю, що є сенс говорити про якісь покоління, бо багатьом моїм близьким друзям за 45 і ніхто б з них не дозволив собі сказати, що я не вихована!)) чи що я "добродій", чи що я радикалка))))) Так, мені не симпатична чиясь туга за совком, я знаю багато класних людей Вашого віку, які за совком не тужать. І слава богу, що не тужать! ))) І на концертах Лєтова я встигла побувати у своєму житті, благо, до Рівного його мало не щороку привозили, і навіть випити з ним встигла)). Не скажу нічого поганого про нього, та й не казала, нормальний п"яниця, не панк і не рок-н-рольщик. Краще помріяти про Іггі)) Але, окрім Лєтова, я була на концертах справжніх музикантів, і я маю змогу порівнювати. Тобто, розумієте, я не хочу, щоб хтось ставив совєцькіх бухарів на один щабель зі справжніми музикантами, я не вважаю, що це правильно і що це професійно, яким би Ви насправді класним журналістом не були. Ви написали поверхневу статтю про речі, які Ви, можливо, і дуже любите, але, в яких Ви не здатні побачити світло в кінці тунелю. Я світло в кінці тунелю бачу, бо я знаю, у Харкові є десятерічний хлопчина зі Спірітал Сізанс, який хоче грати на флейті як Андерсон, а в Сімферополі є 17-річний гітарист з "Телевізії Схованого Світу", який грає як Гендрікс. Розумієте, про що я? Про те, що поки у нас десятирічн діти хотітимуть грати якісну музику, злочин вітати чужих дітей з Ірану )) це все жарти, звичайно. Я повторю свою думку, я думаю, що рок-н-рол не шукає бездумної любові, він шукає дух, там, де він звичайно ще залишився. І тут не може бути ні вікових, ні смакових градацій, повинна бути сміливість сказати правду. Так, час підвалів минув, і слава богу, хай настає час якісних майданчиків, якісних клубів, більш-менш тверезих виконавців і таких самих адекватних слухачів і меломанів!
Мені 45.
А смак - так, це діло смертельне. Ісаме суперчка про смаки тут і почалася)
До речі: за парту згоден сісти, але не з Северином, а з вами) З великим задоволенням)