ну то я ж не зазіхаю на оригінальність Роб-Гріє - паралелі з іншими митцями не бути актом кидання каміння в одного з моїх улюблених французів. Я радше написала до того, що стаття мені здалася неповною - принаймні, вона не виконала мого горизонту очікування. Ну але, вочевидь, судячи з Вашої відповіді, даремно я це написала.

Олеже, пардон, але ж Роб-Гріє дуже конкретно пише в своїх статтях, про причини того, чому "Ми бачимо величезні та страшенно складні химерні конструкції, вражаємося заплутаності цього механізму, але ніяк не можемо зрозуміти, навіщо він потрібен". ЦЕ все сам він пояснює словом "погляд" і особливостями різних манер дивитися і бачити. + тут слово "монтаж" в комплекті з Ейзенштейном і Вертовим усе б пояснили. Роб-Гріє не так новатор, як супер-геніальний компілятор уже відомих кіно-приколів. І страта служниці без "Служниць" Жене не працює. І газета "Правда" без Брехта - ну ніяк. І бабусі без Беккета якось не читаються.

це я до того, що в тексті, по-моєму, бракує фактажу та "м'яса, вона дуже емоційна.

після вашої рецензії таки сіла дивитися.
неоднозначне якесь сприйняття у мене цього фільму. і неоднозначне сприйняття героїв. якщо спочатку негативним героєм для мене був Макс, то наприкінці стрічки він, на відміну від Кіри, хоча би був щирим і знав, чого хоче, а чого не хоче.
Коротше кажучи, фільм має право на існування. На деякі думки наштовхує.

рецензія цікава з'явилося бажання навіть подивитись..