Ого! дякую, Андрійко;)
не знала, що Світлана вірші пише:)
хто не повірить – підтверджую щодо "не думай про червоне"О:)
Привіт Вам, пані Світлано, від колеги й земляка за розміщенням блогу (сайт "Газета по-українськи". Приємно було почитати цю вашу щиру прозу у формі відповідей на запитання кореспондента. Мені подобаєтьься те, як Ви ведете передачі на Бі-Бі-Сі, як ставитеся до світу, як Ви описуєте своє "британське" життя в колонках. Але я не згоден щодо журналістики. Тут мені ближче оцінка Юлії МОСТОВОЇ (та і Лариси ІВШИНОЇ, щодо якої в Україні, в основному, не журналісти, а піарники й заробітчани.
Розкішне інтерв'ю!
дякую!
цікава письменниця і чудове інтерв"ю.
a мініатюри, як на мене, дещо нагадали "Джалапіту" Емми Андієвської.
:) хто ж так з заголовками наламує...
Та все, безперечно, норм =).
Наша Свєта краще всіх :)