звісно, може бути позитив, але й від негативної реакції на знайомство не застрахуєшся
я все одно за те, щоб навчитися розмежовувати Творця і людину
Забудьмо про Камю, то був лиш приклад.
Якщо ж будемо у кожній "дріб'язковій деталі шукати аналогії з автором", то будемо лише плодити інтерпритації, що, мабуть, не так і погано.
Знайомство ж з творцем може і навпаки піднести твір, змусити уважніше вчитатися (це вже правда і без мене зрозуміло).
не можу з Вами цілком погодитися щодо прикладу Камю (знову розходження у поглядах:))
в його випадку для розкриття алегорії цілком вистачить знати, я яку епоху жив письменник й історію тієї епохи
звісно, повністю відхрестити митця від його творінь не можна, я, мабуть, надто категорично висловилася
я мала на увазі трохи інше: не можна у кожній дріб"язковій деталі шукати аналогії з творцем, героїв з творцем теж не можна ототожнювати
в моєму житті й житті моїх знайомих були випадки, коли в творах, в їхніх ідеях різко розчаровувалися після знайомства з митцем
і твори наче чудові, але знайомство з творцем може запросто все перекреслити :(((
Мені видається цей фільм більш ніж своєрідний. Попри деяку авторську зацикленість він здатен розширяти нашу уяву про можливості кіно.
Радий, що Ви раді, та боюсь, не зможу бути повністю Вашим однодумцем:)
Дивитися на мистецтво опускаючи фігуру митця, означає втратити можливість правильно прочитати твір. Якщо, наприклад, читати Чуму і не знати, що Камю антифашист – ніколи не розкрити великої алегорії цього твору.
У випадку з Ріфеншталь я лише маю на увазі, що ми можемо захоплюватися нею, як художником “Тріумфу волі”, не зважаючи на нашу критику її політичних та етичних переконань (які я не певен, що ми до кінця розуміємо).
не бачила цього фільму, треба переглянути
як зрозуміла з рецензії, фільм своєрідний і вартий уваги
вау! яка агресія! оце вже щось!