— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
2008(+),
2009(+),
2010(+),
2011(+),
анімація(+),
афіша(+),
блоґ-запис(+),
галерея(+),
голівуд(+),
драма(+),
кадри з фільму(+),
Київ(+),
комедія(+),
кіномистецтво(+),
кінорецензія(+),
музика(+),
новина(+),
стаття(+),
фантастика(+),
інтерв'ю(+)
ВсіКоментарі
в останній рік свого життя вона казала, що прожила дуже щасливе життя
але - як людини, не як митця
спершу стала фотографом, а дайвером - вже після сімдтесяти (!)
уявляєте собі в нас таких бадьорих бабусь? :)
Пане Володимире, дякую Вам за Вашу толерантність і миролюбство. Просто відчула в коментарі пані Тетяни надмірну неприємну різкість щодо себе, якої я не заслужила від незнайомої людини. До того ж, я звикла до спокійної й змістовної критики (хоча під час роботи в газеті бувало всяке, але то було ще за царя Гороха)))), а не несподіваних і необгрунтованих "наїздів".
Тепер знатиму і такий норов )))
Щодо любові - час покаже. Постараюсь не робити передчасних висновків.
дилема бути чи не бути прощеною для Лені Ріфеншталь знаходиться за межами українського контексту. не наша це справа засуджувати чи виправдовувати її. останнє слово в цьому питанні буде за гебрейською громадською думкою. наразі ж Голокост авторства оспіваної нею держави переважує усі чесноти кінематографічного стилю пані Ріфеншталь. а з огляду на те, як ставиться гебрейська громадська думка до таких українських постатей як Хмельницький чи Петлюра, маю великі сумніви щодо прощення Ріфеншталь. нмсд, суспільно-історичний і суто мистецький аспекти творчості цієї пані ліпше не змішувати, а чітко відокремлювати.
Ваша справа.
і справа не у Вашій авторитетності. я Вас не знаю, як і Ви мене.
Просто Ви, не знаючи мене, і не аргументуючи своїх досить різких, навіть образливих заяв, ще й котите на мене бочку.
Погляньте в корінь цього конфлікту (чи як?), тобто на Ваш комент, і перечитайте ще раз. Може, тоді не будете вдавати поважну людину, чий авторитет тут применшили. Бо авторитетні люди пояснюють змістовно й деталізовано (і не істерично), з чим вони не згодні, а не... далі я промовчу.
Думаю, що вона великою мірою бачила те, що хотіла побачити.) (Зокрема, успіхи атлетів рейха на тій Олімпіаді було дещо менше запланованих.)
Не певен, що "блакитне світло" для неї насправді скінчилось у 1932-му. Коли, у післявоєнні роки, її цього світла намагалися позбавити, вона... стала дайвером.
З чого б це?
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
Начнём с конца:
«Таких, як Лені Ріфеншталь, безумовно, не можна виправдати. Але пробачити можна завжди. І прощення – це справа навіть не суспільства. Це особиста справа кожного з нас».
А потом – с середины:
«Сьогодні до пропаганди ідеології зла причетні тисячі митців у всьому світі, з кадрів і сторінок чиїх нас закликають (відкрито чи замасковано) до наркотиків, пиятики, жорстокості, брехні, порочності, вбивств. Чи проклинаємо ми їх? Чи накладає суспільство табу на такі твори? Ні, бо одним це шалені прибутки, іншим – огидне задоволення».
И, наконец, с начала:
«І лише на столітній ювілей у 2002 році … їй дозволяють випустити у світ фільм «Підводні враження» про життя підводного світу».
А теперь – выводы:
1. Ріфеншталь – мёртвая львица мёртвого льва, поэтому её можно безбоязненно хулить и кусать любому шакалу.
2. Гитлер – зло и зло наказанное! А как быть с современным Злом на счету которого миллионократно больше смертей, слёз, горя? А как быть с теми «тисячами митців у всьому світі», для которых воспевание того Зла – «одним це шалені прибутки, іншим – огидне задоволення»?
3. А как же быть с толерантностью, с политкорректностью, с расовой и национальной терпимостью? Почему уроки педофилии, садомазохизма и техники гомосексуализма мы собираемся учить наших детей в школах, а истории и философии фашизма – нет? А было время – вся Европа и ещё полмира заигрывало с А.И.Гитлером.
Вывод: Чья бы мычала, а пани Юлія Марищук лучше бы помолчала! А нет терпения, черкани пару слов о Хиросиме и Нагасаки, о ГУЛАГ-е и Грозном, о сожжённом напалмом Вьетнаме и о тюряге в Гуантанамо, о Багдаде и о Белграде. Да просто, напиши о мировом кидалове под названием «мировой кризис»! Во клёво будет погомонить на форуме.