Який жах... Як може подобатись такий несуразний, незрозумілий текст... Яка там сила українського слова!?? Одні просторіччя і якісь дурні слова (грьопнувся, тицьнув, шарпонув, смиконув..)!
Якась каша, а не твір: орда напла на Київ, Хрещення Русі, Софія...
Колия ОЦЕ читала - була шокована! Видавницто ОЦЕ ще й дітям молодшого і середньго шкільного віку рекомендує...
ну то, можливо, треба підтягуватися у мові, а потім уже висловлюватися свої уподобання? а то, знаєте, можна прочитати одну книжку, скажімо, "герой нашого часу" лермонтова і заявити на весь світ – це найкраща книжка всіх часів і народів. а потім, як другу прочитаєш, третю, восьму, сто десяту, то може й соромно стати за ту, необережно кинуту по недосвідченості фразу.
про всяк випадок, не письменники трилерів, а автори трилерів. літературний процес набуває ознак повноцінності – суворий канцелярит. достатньо було б написати літературний процес стає повноцінним (хоч літературознавцю можна було б і красивіше думку висловити). ну і таке інше.
залишилось відшкодувати теперишнім власникам вартість покупки
і процес відмивання грошей завершений
Мені не "ріже", мені подобається:))
О, як би я хотіла, щоби в нашій країні люди розмовляли грамотно, шановний пєтя, чи бодай схоже, як у тексті:)) Я принаймні стараюся працювати в цьому напрямку, бо, що головне, люблю нашу мову. От любові нам бракує...